Соєвий сегмент в Україні протягом останніх кількох років демонструє стабільний приріст у всіх сферах – від валового збору до переробки та експорту. Так, лише у 2024 р. посівна площа під соєю зросла більш ніж на 30% – до рекордних 2,68 млн га, а валовий збір соєвих бобів в Україні вперше перевищив позначку в 6 млн тонн, склавши близько 6,1-6,2 млн тонн, що є одним із найвищих показників у Європі.
На цьому тлі в Україні спостерігається друга хвиля зростання експорту та переробки соєвих бобів. Так, згідно з оцінкою АПК-Інформ, експортний потенціал української сої в 2024/25 МР може сягнути рекордного показника для галузі, склавши близько 3,5-3,6 (+11% до 2023/24 МР) млн тонн. Переробка сої в 2024/25 МР теж може оновити історичний рекорд (2 млн тонн в 2018/19 МР) і зрости до 2,3-2,4 млн тонн (+24% до 2023/24 МР).
Всі ці обставини стали ключовими причинами проведення найбільшого заходу в соєвій галузі України – конференції «Soybean and Meal market», яка відбулася 27 березня в готелі «Прем'єр Палац» (м. Київ).
Організаторами конференції виступили ІА «АПК-Інформ» та ГС «Українська бобово-соєва асоціація». Підтримку заходу надали асоціації «Дунайська соя», «Укроліяпром», «Свинарі України» та Український клуб аграрного бізнесу», Міжнародна асоціація торгівлі зерном та кормами (GAFTA), Насіннєва асоціація України, ВГО «Українська аграрна конфедерація». Фінансовим спонсором конференції виступила компанія Payoneer.
Даний захід розглядався організаторами і учасниками як ефективний дискусійний майданчик для обговорення планів українських сільгоспвиробників щодо пріоритетів у період посівної кампанії-2025, актуальних питань та прогнозів щодо подальшого розвитку ситуації в секторі сої, а також перспектив нового сезону-2025/26. І Soybean and Meal market цілком виправдала ці сподівання!
В рамках дискусійних панелей експерти обговорили найактуальніші питання глобального ринку сої, а також проблемні моменти українського сегменту, ділились ексклюзивом та цікавими інсайдами.
Участь у конференції взяли понад 130 делегатів з Австрії, Болгарії, Великої Британії, Німеччини, ОАЕ, Польщі, Румунії та, звісно, з України. Серед них були провідні виробники сої, переробники олійних та трейдери, агрохолдинги, галузеві асоціації, представники держструктур та ін.
Відкрили захід вітальні слова заступниці міністра аграрної політики та продовольства України Оксани Осьмачко, президентки ГО «Українська бобово-соєва асоціація» Антоніни Скляренко та провідного аналітика ІА «АПК-Інформ» Світлани Киричок , які підкреслили значимість проведення конференції і побажали плідної роботи її учасникам.
Робота конференції розпочалася ринковою сесією «Глобальні тенденції та особливості українського ринку соєвих бобів», модератором якої виступила керівниця відділу редакційного контенту та аналітики компанії ASAP Agri Вікторія Блажко . В своєму виступі вона зосередила увагу на ключових тенденціях світового ринку соєвих бобів, охарактеризувавши основних гравців та глобальні виклики для вказаного сегменту. Зокрема, своєрідним «локомотивом» світового ринку сої В. Блажко назвала Бразилію, яка за останні десять сезонів збільшила річне виробництво олійної на 73 млн тонн, а її експорт – на 51 млн тонн. Серед ключових драйверів «соєвого прориву» Бразилії вона відзначила розвиток технологій вирощування, сприятливі в цілому кліматичні умови та зростання попиту на сою на світовому ринку. Також факторами зростання були розвиток інфраструктури та впровадження в країні мандату на біодізельне паливо.
Продовжила аналіз сучасних тенденцій світового ринку сої старша цінова оглядачка ринку олійних культур та продуктів їх переробки в Чорноморському регіоні компанії Fastmarkets Анна Платонова . Вона підкреслила, що Україна у 2024/25 МР увійшла до ТОП-10 виробників соєвих бобів у світі, займаючи дев’яте місце в цьому рейтингу. Розповідаючи більш детально про експорт української сої, А. Платонова зазначила, що в поточному сезоні ЄС є одним з головних ринків збуту для вітчизняної олійної і, найімовірніше, лишиться ним у наступному МР.
«Європа цього року закуповує значні обсяги сої з України, яка є третьою в рейтингу постачальників після Бразилії та Аргентини з часткою в загальному обсязі імпорту в 11,6% проти 8% роком раніше», - уточнила вона.
Темою виступу виконавчого директора асоціації «Дунайська Соя» в Східній Європі Володимира Пугачова був механізм регулювання ЄС щодо сталого розвитку агропродовольчого сектору, до якого вже треба готуватися українським виробникам і переробникам сої. Зокрема, він нагадав, що директива щодо корпоративної звітності з питань сталості (CSRD), яку наразі впроваджено в країнах Європейського Союзу, з часом стане частиною законодавства України. Згідно з директивою, компанії будуть повинні аналізувати свій вплив за допомогою двох різних підходів, тобто того, як їхній бізнес впливає на людей і планету, а також того, як сталість та зміна клімату впливають на бізнес.
«Щодо України, то, згідно з розпорядженням КМУ від 18.10.2024 р. №1015, CSRD стає частиною вітчизняного законодавства. Розпорядженням, зокрема, прийнято операційний план реалізації запровадження підприємствами звітності зі сталого розвитку протягом 2024-2026 рр.», - зауважив В. Пугачов.
Завершував першу сесію виступ аналітика олійних ринків ІА «АПК-Інформ» Світлани Киричок , яка дала детальний аналіз поточних тенденцій українського ринку соєвих бобів у 2024/25 МР та поділилася прогнозами ІА «АПК-Інформ» на наступний сезон. Серед іншого вона зазначила, що перспективи переробки соєвих бобів в Україні у другій половині поточного сезону виглядають трохи песимістично.
«Світовий ринок в очікуванні рекордного врожаю сої в Південній Америці, зростання переробки в Аргентині та збільшення пропозиції в секторі соєвого шроту, баланс якого і так виглядає перевантаженим в останні кілька сезонів. До того ж посилення напруженості в торгових відносинах між США та ЄС, а також уже запроваджені тарифи в секторі сої з боку Китаю можуть сприяти збереженню високого попиту на зовнішньому ринку на українську сировину, що змістить вектор у розподіленні даної культури на внутрішньому ринку на користь експорту», - пояснила аналітик.
Говорячи про перспективи врожаю сої Україні у 2025 р., С. Киричок повідомила, що, за оцінкою ІА «АПК-Інформ», виробництво сої може скоротитися до 5,7-5,8 млн тонн, але, тим не менше, буде одним із найвищих показників для галузі. Це, насамперед, буде зумовлено скороченням посівних площ під даною культурою на 10-13% порівняно з показником попереднього року – до близько 2,3-2,35 млн га.
За підсумками роботи першої ринкової сесії було виділено ряд ключових чинників, що матимуть суттєвий вплив на український ринок найближчим часом:
- закінчення режиму безмитної торгівлі з ЄС та чи буде його продовжено;
- запровадження президентом США Дональдом Трампом імпортних мит для торговельних партнерів та як цим може скористатися Україна;
- загострення конкуренції на основних ринках збуту сої;
- адаптація українських аграріїв до нового регламенту ЄС по EUDR і чи буде його прийнято або знову відкладено;
- зростання ліквідності сої як фактор підтримки площ під даною культурою у найближчі роки;
- зниження рентабельності переробки на заводах та ін.
Продовжила програму Soybean and Meal market дискусійна панель «Особливості торгівлі соєю в поточних ринкових умовах», модератором якої виступила Антоніна Скляренко, президентка ГО «Українська бобово-соєва асоціація» , а участь в ній взяли представники державних інституцій, виробники сої, трейдери, брокери, аналітики, представники фінансових установ.
Виступи фахівців відкрив заступник голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Вадим Чайковський, який серед іншого нагадав, що з 3 лютого 2025 р. Україна повноцінно видає фітосанітарні сертифікати в системі ePhyto – вже видано 30 тис. електронних фітосанітарних сертифікатів і прийнято приблизно 3 тис. від інших країн.
«Ми відійдемо від підробок. Наш електронний фітосанітарний сертифікат буде бачити країна моментально. Через хаб він передаватиметься до їхньої електронної системи. Ми доєдналися до ePhyto завдяки роботі європейців. Нам дуже допомагали FАО, GIS та ILCA project, завдяки яким жодної копійки не було витрачено з українського бюджету», - підкреслив В. Чайковський.
Директор ТОВ «Фалькон Агро Груп» Павло Жовтоніжко зосередив увагу аудиторії на особливостях експорту українського соєвого шроту до країн ЄС. Він нагадав, що головна вимога в ЄС до якості соєвого шроту, що імпортується, стосується вмісту протеїну в продукті, але є і ще кілька вимог, на яких робиться акцент.
«Дуже важливими є показники безпеки, оскільки останнім часом ЄС зробив їх більш жорсткими, Так, при використанні соєвого шроту в тваринництві потрібно мати чітку гарантію того, що це не вплине на здоровʼя тварин», - сказав він.
Також, за словами П. Жовтоніжка, значна увага приділяється вмісту клітковини, але це більше комерційний, ніж споживчий фактор. Так, в контракті ставиться верхня планка по білку і нижня – по клітковині. В зв’язку з цим переробник мусить максимально занижувати вміст клітковини, але з економічної точки зору сенс у цьому є.
Заступник генерального директора з комерційних питань агрохолдингу «ТАС Агро» Антон Жемердєєв озвучив сподівання, що і наступний сезон для олійних в Україні буде ще рекорднішим, «тому що багато хто здійснює зміну в сівозміні, скорочуючи зернові і збільшуючи олійні».
«І, власне, на наступний сезон ми бачимо врожай сої близько 4,6-4,8 млн тонн», - спрогнозував він.
Що стосується переробки сої у наступному сезоні, то, на думку А. Жемердєєва, багато що в новому сезоні буде залежати від того, чи продовжиться тренд поточного МГ, коли переробники були вимушені піти на переробку сої в умовах дефіциту сировини соняшнику.
Генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук в своєму виступі зосередився на умовах функціонування в цілому олійного ринку України 2024/25 МР, назвав його загалом провальним.
«Чому я так вважаю? Ми не маємо балансу інтересів, через що маємо скорочення переробки. Україна має великий потенціал для переробки олійних культур, але понад 7 млн тонн олійних наразі вивозиться. Це тому, що сьогодні мають збитки від $10 до $30 на тонні», – сказав він.
Говорячи про сою, С. Капшук зауважив, що Україна має можливість переробляти весь урожай олійної, але він не реалізовується через відсутність потенціалу збільшення виробництва комбікормів.
«Зі шротом є проблеми, тому що внутрішній ринок не може спожити все вироблене. Тому йому не потрібен вироблений продукт у повному обсязі. Щодо імпортерів, то Туреччина наразі вважає кориснішим для себе імпортувати сою, а не шрот. Єгипет на даний час переорієнтовується на закупівлю американської сої», - додав фахівець.
На завершення дискусії виступив керівник відділу продажів Payoneer-Україна Ігор Герасько, який охарактеризував свою компанію як ту, що надає українським експортерам «фінансові рейки» для здійснення своєї діяльності.
«Дуже цікаво, що на таких заходах ми чуємо інсайди, до яких ми зазвичай не маємо доступу, тому що ми спілкуємось з фінансистами, і речі, які ми обговорюємо з агроекспортерами та агрокомпаніями, трошки іншого характеру. І тут дійсно цікаві інсайди на рахунок того, як живе та чи інша індустрія, як в тому числі держава допомагає», - серед іншого зауважив він.
В рамках даної дискусійної панелі було розглянуто перспективи реалізації на ключових ринках не тільки сої, а й інших бобових, зокрема, гороху, для якого відкрився китайський ринок. Учасники дискусії зазначили, що у соєвого шроту теж є непогані шанси вийти на цей ринок.
Серед іншого, експерти детально розібрали основні причини, що змусили заводи перейти на переробку сої у поточному сезоні, настільки успішно український шрот конкурує з аргентинським за ключовими якісними показникам на ринку ЄС, чому треба брати тайм-аут в будівництві нових заводів та багато іншого.
Далі, після невеликої перерви на каву, роботу конференції продовжила друга дискусійна панель – «Ключові аспекти EUDR в контексті української сої». Її модератором виступила керівниця департаменту сталого розвитку ТОВ «Бюро Верітас Сертифікейшн Україна» Катерина Постоленко, а участь в дискусії взяли виробники сої, сертифікаційні компанії, представники галузевих асоціацій.
Серед головних питань, що обговорювалися, – як налагодити експорт до ЄС після початку дії регламенту, адже чіткого роз’яснення для аграріїв на державному рівні поки ще немає. Експерти зазначили, що при торгівлі з країнами Євросоюзу це зачепить всіх учасників ринку сої – як експортера сировини, так і переробника, що експортує шрот та олію, але основне навантаження може лягти на українського агровиробника.
Говорячи в цілому про необхідність впровадження в Україні Регламенту ЄС щодо боротьби зі знелісненням (EUDR), керівник групи у сфері санітарних та фітосанітарних заходів Урядового офісу євроінтеграції Секретаріату КМУ Василь Антоненко зауважив, що «так чи інакше ми повинні імплементувати цей регламент».
«Це паралельно з тим, що ми повинні виконувати цей регламент з точки зору експорту нашої продукції. Тому потрібне законодавство. В першу чергу, повинен бути закон і потім відповідно підзаконні акти. За часом це не швидко, але принаймні вже потрібно працювати над цим питанням», - сказав він.
При цьому В. Антоненко наголосив, що процедура розробки проєкту відповідного законодавчого акту передбачає механізм його погодження, « і є бізнес-асоціації, які повинні підняти це питання перед Міністерством аграрної політики та продовольства».
Керівниця управління продажів зернових, олійних, бобових культур та нішевих продуктів компанії МХП Тетяна Алавердова в своєму виступі проаналізувала, з якими основними викликами і перешкодами можуть стикнутися українські виробники сої під час впровадження вимог регламенту EUDR і як ці виклики можна подолати.
«Серед іншого, ми повинні пам’ятати і правильно вибудовувати процеси які є в компанії. Це питання правильної побудови обліку. Наприклад, одні і ті ж машини не можуть перевозити сою EUDR і сою не EUDR. Тому до цього теж треба підійти зважено. Те, що на одному елеваторі може зберігатися і та, і та соя, – це, на мій погляд, дуже дискусійне питання. Але повинна бути чітка простежуваність, де яка соя лежить і як вона зберігається. І далі по ланцюгу – куди вона їде, чи то на переробний завод, чи одразу на склад в порт для подальшої перевалки, чи вагонами, які теж не можуть возити і сою EUDR і сою не EUDR», - сказала вона.
На думку фахівця, цими та іншими питаннями треба займатися вже зараз – готуватися, чітко вибудовувати схему і розуміти, чого не вистачає, виходити до асоціації з питаннями, на які потрібно отримати роз’яснення.
Керівниця групи систем менеджменту якості компанії «Кернел» Олена Богушева підтримала позицію Т. Алавердової щодо того, що поки у українського бізнесу немає повного розуміння, як саме буде впроваджуватися вимоги EUDR в Україні.
«Ми можемо зібрати будь-яку інформацію з будь-якого руху продукції: від вирощування до самого вагону зі шротом. Але яке саме доведення цієї інформації від нас вимагається? Ми можемо це робити, але коли ми будемо об’єднуватися в асоціації, проводити навчання, трейдінг має бути в цьому процесі в будь-якому випадку, маючи досвід в продажах, підтримувати виробників і давати роз’яснення. Наразі ж ми не можемо це робити, бо самі поки що не все розуміємо», - зазначила вона.
CEO & Founder компанії I.P.Cert Оксана Просоленко зазначила, що українським експортерам або виробникам, які сертифіковані за будь-якою системою сталості, буде набагато простіше виконувати вимоги регламенту EUDR після його імплементації.
«По-перше, простіше зрозуміти, що це і для чого це. Більшість вимог регламенту вже регулюються та управляються компанією. Тобто стрес і виклики не настільки великі. Я вважаю, що всі будь-які добровільні схеми сталої сертифікації допомагають зараз і будуть допомагати в майбутньому», - пояснила вона.
Як зазначила О. Просоленко, дуже часто все нове оцінюється негативно. Але, підкреслила фахівець, вони роблять нас сильнішими, більш конкурентоспроможними, дають змогу продавати на будь-якому ринку світу без будь-яких обмежень.
«І точно це буде перевага, точно ви на цьому зможете заробляти гроші», - резюмувала вона.
Останньою частиною роботи конференції Soybean and Meal market стала ринкова панель «Переробка сої та кормовиробництво: інсайди від експертів та можливості для розширення бізнесу».
Відкрила її своїм виступом президентка асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко з докладом щодо поточного стану та перспектив розвитку української галузі свинарства, яка серед іншого охарактеризувала і поточний стан кормової бази в цьому сегменті.
«Якщо ми говоримо про корми в складі собівартості виробництва свинини, то це в середньому 70%. Зрозуміло, ідеальний період для тваринника, в тому числі для свинаря, коли зернові коштують дешевше. Якщо говорити ближче до сої та соняшнику, а вони в розрізі раціону тварин вважаються як білкова група, то це десь до 20% раціону. Відповідно до 2024 р. коли приблизно 1,8 млн - 2 млн тонн кормів споживалось, білкова група була на рівні 360 тис. тонн», - зазначила вона.
Говорячи більш детально про білкову групу кормів, О. Юрченко зауважила, що наразі в ній переважає соняшникова макуха, яка є більш дешевою, тоді як сою «люблять» за її амінокислотний склад і інші показники поживності.
«Зважають на ціну, до, умовно, 2 частин соняшнику додають 1 частину продуктів переробки сої. Хоча, якщо соєвий шрот буде дешевшати, його частка в раціоні буде зростати. Соя важлива, але ціна буде відігравати важливе значення. Соняшник поки що за рахунок того, що дешевший, «б’є» сою», - сказала експерт.
Головний аналітик з олійних культур та олій компанії ASAP Agri Катерина Мудріян презентувала аналіз глобальних трендів світового і українського ринку соєвого шроту як драйверу внутрішньої переробки соєвих бобів.
Зокрема, вона підкреслила, що наразі світовий ринок соєвого шроту проявляє стійкий тренд до зростання. Так, у 2024/25 МР USDA прогнозує стрибок світового споживання соєвого шроту до 270,4 млн тонн, що на 15 млн тонн вище за минулорічний показник.
«Україна, яка активно розвивається, не може залишатися осторонь цього тренду. Тому в поточному сезоні Україна демонструє значний прогрес у експорті соєвого шроту завдяки активному розвитку переробних потужностей і збільшенню експорту», - зазначила аналітик.
Водночас К. Мудріян додала, що Україна стикається з надконкуренцією в цьому сегменті світового ринку.
«Якщо ми подивимося на провідних виробників соєвого шроту у світі та їх частки, то побачимо, що на Україну припадає лише 1%. На США, Бразилію та Аргентину разом припадає 46% від світового виробництва», - наголосила вона.
Втім, за словами експерта, український соєвий шрот має низку стратегічних переваг. Так, український продукт не містить ГМО, що відповідає підвищенню попиту на екологічно чисті продукти. Крім того, можливість відвантажень продукту суднами класу Handysize робить український шрот більш конкурентоспроможним порівняно з аргентинським продуктом.
Операційний директор Любарецького соєпереробного заводу Юрій Дорошев висловив стурбованість щодо можливих тенденцій подальшого розвитку ринку продуктів переробки сої в Україні. Так, він зазначив, що соняшникова макуха завжди була дешевша за соєву, але в цьому році вони вирівнялися в ціні тому, що соняшнику «просто немає».
«В наступному році ми знову все засіємо соняшником і кукурудзою, а виробництво сої знизиться. На скільки, я не готовий сказати. Але тенденція споживання мене трохи хвилює, адже основний споживач – це свинарі і це внутрішнє споживання. Внутрішнє споживання на сьогоднішній день повністю продиктоване війною. Фізично воно не може дотягнути до того, що б ми хотіли», - сказав фахівець.
Серед іншого в рамках другої ринкової панелі було розглянуто наступні питання:
- проблеми збуту соєвого шроту та макухи через профіцит пропозиції на внутрішньому ринку та чи очікувати зростання попиту з боку сектору тваринництва;
- конкуренція невеликих переробників з крупними ОЕЗами та чи може макуха конкурувати зі шротом на ключових ринках збуту;
- чому падає попит на соєвий шрот без ГМО в ЄС та ін.
Підсумовуючи загальні висновки конференції «Soybean and Meal market» можна впевнено сказати, що цей захід був затребуваним і актуальним для його учасників.
Також важливо відзначити, що український агросектор активно розвивається навіть в умовах повномасштабного російського вторгнення, а ринок соєвих бобів впевнено збільшує свою частку в загальній структурі сільгоспкультур та нарощує присутність на світовому ринку.
ІА «АПК-Інформ» висловлює вдячність партнерам, які допомагали в організації та проведенні конференції, а також всім її учасникам.
До зустрічі на наступних заходах!
