Чим живе український ринок борошна у воєнний час?

Українські борошномели вже майже 1,5 року працюють в умовах воєнного стану. Як розвивається галузь і чого очікувати від нового сезону – ми вирішили запитати в Родіона Рибчинського, директора асоціації «Борошномели України» та голови правління «Укрхарчопром».

- Родіоне Станіславовичу, в кожної галузі у воєнний час – свій «біль». Які негативні фактори впливали на український ринок борошна в останні місяці?

- Якщо хочете, можемо зробити короткий SWAT-аналіз роботи борошномельної галузі в минулому сезоні 2022/23 МР.

До негативних факторів можна віднести істотне скорочення внутрішнього споживання борошна, і це зрозуміло – частина українських територій була тимчасово окупована у 2022 р., також багато хто виїхав за кордон.

Виробництво борошна у 2022/23 МР скоротилося на 4,5% порівняно з попереднім сезоном – до 2,615 млн тонн, внутрішнє споживання – на 17%, до 2,05 млн тонн.

^{*Прогноз}

Паралельно з цим зазначу низьку купівельну спроможність населення в умовах воєнного часу. У зв'язку з цим пекарні перейшли на простіші рецептури і, як наслідок, звузився асортимент борошна, яке закуповують промислові споживачі.

Відбувся відтік кваліфікованих кадрів із галузі у зв'язку з виїздом за кордон (насамперед ідеться про жіночий управлінський персонал). Та й зараз із цим є цілком зрозумілі проблеми – не всі борошномели отримали броню на своїх співробітників чоловічої статі, адже критерії до таких підприємств досить жорсткі.

Також на ринок негативно впливають дрібні фірми з виробництва борошна та круп, які найчастіше працюють як «сірий» сегмент – закуповують сировину за готівку та реалізують продукцію так само, не сплачуючи податки до бюджету. За останні пів року їх з'явилося чимало, такі підприємства «розмазують» ринок, відбираючи частину прибутку в чесних борошномелів, які працюють «по-білому».

- Ще, напевно, на галузь вплинула відсутність морського експорту висівок?

- Так, перебудова логістики кардинально змінила низку внутрішніх процесів. Якщо говорити про висівки - майже пів року з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну ціна на цю продукцію була вкрай низькою, ну а це теж впливало на рентабельність борошномельного виробництва. Лише ближче до осені 2022 р. висівки почали дорожчати, оскільки їх закуповували для виробництва пелет.

- Добре, а що було позитивного в минулому сезоні?

- Із позитивних моментів насамперед виокремлю низькі ціни на зерно та відсутність цінових стрибків на нього. Така стабільність цін на сировину дозволила втриматися на плаву і поступово розвиватися.

Проблеми із зерновою логістикою зіграли на руку українським борошномелам – якщо раніше ми часто змушені були «наздоганяти» ціни експортерів на зерно, то в нових умовах часом давали найкращу ціну. Ну і вибір сировини, зрозуміло, став набагато більшим.

Істотно підтримало галузь збільшення експорту. Завдяки тому, що країни ЄС дали нам особливі умови роботи на їхньому ринку, це дозволило без квот і мит постачати українську борошномельну продукцію на європейський ринок. Про результати красномовно свідчить статистика - експорт борошна у 2022/23 МР подвоївся, склавши 147 тис. тонн.

- Якщо вже заговорили про експорт – розкажіть, будь ласка, як змінилася географія постачання українського борошна?

- Вона змінилася і досить суттєво. Зазначу, що борошномели досить швидко перебудувалися на інші ринки. Насамперед ідеться про відкриття ринку Європи, про що я вже сказав. Щиро дякую європейцям, що виручили нас у такий скрутний час.

Якщо у 2021/22 МР левова частка експорту українського борошна припала на ОАЕ та Палестину, то у 2022/23 МР топ-імпортерами стали європейські країни – Молдова, Польща, також у списку покупців з'явилися Румунія, Хорватія, Угорщина, Словаччина, Чехія…

Крім того, наші експортери спромоглися зміцнити позиції на ринку Близького Сходу. Так, якщо позаминулого сезону Палестина закупила 11,6 тис. тонн українського борошна, то у 2022/23 МР цей обсяг збільшився до 14,6 тис. тонн.

У країни Африки через складнощі з логістикою постачання українського борошна не здійснювалося.

Що стосується експорту висівок – після перших шокових місяців на початку війни ринок відновився і, як бачимо, постачання даної продукції на зовнішні ринки практично досягло довоєнних показників. Аналогічно з географією постачання – видно, що країни ЄС суттєво збільшили імпорт українських висівок.

Також зазначу не те щоб негативний, але певною мірою обмежуючий фактор – переорієнтація на європейський ринок спричинила зміну маркетингових стратегій українських експортерів, появу в структурі собівартості нових витрат (у тому числі на залучення нових фахівців, навчання, підвищення кваліфікації тощо).

- Що можете сказати про рентабельність борошномельного виробництва в поточних реаліях?

- Важко назвати конкретні цифри. Можу лише зазначити, що з урахуванням стабільності цін на сировину рентабельність борошномельних підприємств дещо підвищилася порівняно з довоєнним періодом. Тут треба враховувати і підвищений попит на борошно як базовий продукт (як і інші продукти першої необхідності, запаси яких поспішили зробити українці в перші місяці війни).

Якщо подивимося на статистику виробництва борошна у 2021/22 МР та 2022/23 МР, то побачимо, що за останні 3 місяці сезону борошномели наздогнали і навіть перегнали показники минулого сезону.

Чи довго це триватиме? На мою думку, навряд чи. Йде поступове відновлення економіки, насичення ринку іншою харчовою продукцією, і попит на такий продукт, як борошно, якоюсь мірою знижуватиметься.

Ну і говорячи про рентабельність, зверну вашу увагу ще на такий момент. Перебої з електроенергією минулого року призвели до того, що борошномельні підприємства були змушені закупити дорогі генератори та інше обладнання для безперебійної роботи, і ці витрати неминуче закладаються в собівартість продукції.

- Як Ви оцінюєте перспективи галузі в новому сезоні, що вже настав?

- По-перше, досить складно говорити про якість урожаю нового сезону. Те, що зерна зберуть менше, ніж минулого року, це природно. Ну а якісні характеристики ми розумітимемо ближче до вересня.

У будь-якому разі вітчизняні борошномели повністю закриють потреби внутрішнього ринку та й експортного теж.

Щодо зовнішніх ринків – величезний вплив на роботу галузі матиме ситуація із зерновою угодою. Якщо компанії, які працювали в межах «зернового коридору», переключаться на сухопутну логістику та Дунайські порти, знову почнеться плутанина, переділ ринку логістичних послуг, і для борошномельної галузі це не буде позитивним фактором. Втім ми в будь-якому разі зможемо підлаштуватися під нові умови, просто мине певний час.

Другий важливий момент. Підвищений попит на українське борошно в минулому сезоні був пов'язаний насамперед з його низькою вартістю (через дешевизну нашого зерна). У ЄС цього року очікується більший урожай зернових, що спричинить зниження цін на внутрішньому ринку європейських країн. Тому цілком імовірно, що вікно можливостей для української борошномельної продукції на цьому ринку в новому сезоні звузиться.

Ну і крім того, в перший рік війни нас зустрічали на європейському ринку, можна сказати, з розкритими обіймами. Наразі українських виробників уже більше сприймають як конкурентів і, відповідно, умови роботи на ринку будуть більш жорсткими.

Говорячи про прогнози, якщо в новому 2023/24 МР ми зможемо експортувати хоча б такий самий обсяг борошна (близько 150 тис. тонн), буде дуже добре. Якщо вийде більше – це буде дуже вдалий збіг обставин.

Підготувала Тетяна Лягуша

Детально ситуація на ринку борошна, хліба та зернопродуктів буде обговорюватись в рамках Всеукраїнської конференції-виставки «Хлібна індустрія-2023» 17-18 серпня 2023 р. у м.Вінниця.