Під час війни дуже загострилась проблема дефіциту кадрів як в українській економіці в цілом, так і в сільському господарстві зокрема. Міграційні процеси та мобілізація різко скоротили чисельність кваліфікованого персоналу. Це, в свою чергу, змушує бізнес адаптуватись та оптимізувати виробничі процеси.
Про те, як автоматизація допомагає хоча б частково вирішити питання дефіциту персоналу на елеваторах та логістичних об’єктах та який соціальний ефект вона може мати, ми поговорили з начальником відділу маркетингу компанії «Арт Порт» Олександром Тодуровим.
- Пане Олександре, з Вашого досвіду роботи у воєнний період, як компанії, що займаються зберіганням та перевалкою зернових вантажів, справляються з проблемою дефіциту кадрів?
- Питання нестачі співробітників кожна компанія вирішує по-своєму, але загальні підходи однакові:
-
пошук і навчання нових співробітників;
-
перерозподіл обов'язків, коли співробітників, які хоча б частково розуміють специфіку роботи, переміщують на нове місце або розширюють коло їхніх обов'язків;
-
залучення пенсіонерів, які раніше працювали на цих ділянках;
-
створення однієї обслуговуючої бригади на кілька елеваторів;
-
перехід, де це можливо, співробітників на віддалену роботу;
-
інші способи, що є варіаціями попередніх.
Кожен з варіантів має свої плюси та мінуси, але в поточній ситуації доводиться виходити з реальних можливостей ринку праці, які зараз дуже мізерні. Знайти підготовленого кваліфікованого працівника наразі дуже складно.
Крім того, слід враховувати, що кожне робоче місце має свої особливості, і не завжди в реальності озвучені підходи можна швидко і просто реалізувати. Тому багато компаній часто вдаються ще до одного варіанту, який може частково допомогти вирішити кадрову проблему, – до автоматизації виробничих процесів: технологічних, управлінських та облікових.
- Наскільки ефективною є автоматизація в умовах кадрового дефіциту і які процеси наразі доцільніше автоматизувати?
- Одразу хочеться підкреслити, що цей метод не вирішить усіх проблем!
Якщо потрібен електрик – то тут потрібна людина з освітою електрика, і ніяка програма не зможе замінити запобіжник або полагодити зламаний електромотор. Інша річ, якщо встановлено датчики контролю за роботою двигуна, наприклад, температурні, вібродатчики тощо, які інформують диспетчера або інженера, що двигун перебуває в "критичному стані" і його потрібно відключити і перевірити. У цьому разі можна не доводити справу до аварії і провести заздалегідь профілактичний ремонт, що буде значно дешевше, ніж купівля нового двигуна і його заміна.
Також вкрай доцільно автоматизувати процеси, пов'язані з "паперовою" роботою. Наприклад, введення даних в облікову систему із залізничних накладних на зерновому терміналі без належної автоматизації потрібно було робити вручну з отриманих паперових документів або PDF-файлів. Але після впровадження автоматизованого обміну електронними документами залізничні накладні стали прийматися в систему автоматично від інформаційних систем УЗ або безпосередньо з файлів електронної пошти, які надсилали контрагенти на вказаний е-mail. Тепер на ваговій просто вибирається номер вагона, а всі дані щодо нього вже введені в систему обліку. Тільки цей захід прискорив обробку прийнятих вагонів і звільнив від ручного введення даних співробітника, який зміг переключитися на іншу роботу.
Одночасно з цим, впровадження електронної черги дало змогу зменшити людські та фінансові витрати на утримання зовнішньої стоянки машин, організувати плановий заїзд зерновозів, за якого всі дані з ТТН вже були введені в систему водіями або їхніми вантажовідправниками під час створення заявки на постановку машини в чергу. Диспетчеру тепер залишається тільки звірити їх, у разі потреби, з паперовим варіантом на в'їзді, що швидше і простіше, ніж вводити все вручну.
- А яким чином подібна автоматизація впливає на ефективність технологічних процесів і роботи персоналу?
- Як приклад тут можна зазначити, що дуже корисним інструментом, який реально сильно допоможе всім працівникам елеваторного бізнесу, є впровадження Е-ТТН. Перенесення всієї цієї "паперової" роботи з товарно-транспортними накладними в електронний варіант полегшує життя дуже багатьом співробітникам та компаніям та значно підвищує ефективність роботи.
Використання під час роботи з чергою механізму формування планів заїзду за культурами та постачальниками привело до прогнозованості завантаження та дало змогу керівництву більш раціонально організувати робочі зміни і технологічні перерви в роботі.
Після того, як машина прибувала до воріт терміналу, на мобільний телефон водія надходить штрих-код, який використовується для ідентифікації машини в усьому бізнес-процесі приймання зерна на терміналі. Водії перестали "бігати" до диспетчера і друкувати перепустки, прискорилося оброблення машин, зникла паперова тяганина.
Автоматизація роботи вагових (автоматизований контроль правильності постановки машини на ваги, її ідентифікація під час зчитування штрих-коду, фотофіксація процесу, автоматичне зважування та передавання даних одразу до облікової системи без ручного введення тощо) дала змогу розширити можливості одного ваговика. Він став обслуговувати одразу двоє ваг (брутто і тару) і одночасно контролювати роботу пробовідбірника, тому що зважування брутто та пробовідбірник суміщені на одному робочому місці. Мало того, різко скоротився час навчання нового співробітника. Йому не потрібно було нічого вводити в комп'ютер вручну, зменшилося навантаження на працівника і, як наслідок, зменшилася плинність кадрів.
Співробітник на складі та тальман на причалі отримали мобільні додатки, за допомогою яких, знову ж таки, зчитували штрих-код у водія на смартфоні або перепустці та контролювали правильність місця вивантаження (склад або судно і трюм). Вони просто натискали кнопку на екрані смартфона та нічого не вводили вручну в комп'ютер, не записували ні в журнал, ні в Excel або Google таблиці. Тобто для роботи комірника та тальмана можна було залучати співробітника без навичок роботи на комп'ютері та з електронними таблицями.
- Наскільки складними для впровадження є подібні системи з точки зору залучення IT-фахівців та наскільки вони є стійкими в умовах постійних обстрілів енергетичної інфраструктури України та обмежень електропостачання?
- Використання "хмарних" технологій і SaaS рішень дає можливість автоматизувати підприємство без залучення дефіцитних IT-фахівців, скоротивши водночас витрати на підтримку власної IT-інфраструктури.
SaaS – це метод роботи з потрібним програмним забезпеченням за передплатою. Фактично це оренда необхідних програм і "заліза" у розробників. Практично завжди це "хмарне" рішення, тобто таке, що знаходиться на серверах в Інтернеті. Користувач отримує доступ до сервісу через браузер або через API і не має жодного "головного болю" з питань обслуговування своєї IT-інфраструктури, адже цією підтримкою цілком займається постачальник послуги. Спрощено кажучи, модель SaaS – це коли клієнт працює з готовим рішенням онлайн. Оплачує доступ і максимально швидко отримує на руки готовий інструмент.
З урахуванням нинішніх реалій "хмарні" сервери дають практично стовідсоткову впевненість, що Ваші дані та програми збережуться, незважаючи на вимкнення електрики, Інтернету та інші екстремальні ситуації.
- На завершення бесіди хотілося б задати питання, щодо залучення нових працівників певних категорій до таких процесів. Наскільки складними для освоєння є подібні автоматизовані процеси для ветеранів, що повертаються з фронту і з якихось причин не можуть повернутись до роботи, якою займались до війни?
- Використання автоматизованих процесів дає змогу достатньо органічно залучити до роботи ветеранів війни, зокрема інвалідів і в тому числі маломобільних. Вони можуть виконувати функції диспетчерів або працювати на комп'ютері іноді навіть дистанційно. А це дає їм можливість почуватися корисними, потрібними та ще й чесно заробляти, що дуже важливо для таких людей.
Продумана і грамотно побудована система автоматизації не дасть змоги новачкові прийняти помилкове рішення на будь-якому етапі бізнес-процесу. У ній завжди спрацює захист від помилкових дій та "людського фактору".
Таким чином, грамотна автоматизація має і певний соціальний ефект, вкрай важливий для підтримки захисників-ветеранів.
На завершення хотілося б додати, що навіть після закінчення війни проблема з кадрами не вирішиться сама собою. Занадто багато країна втратила людей на війні, багато хто вже не повернеться з-за кордону. Саме тому вкладення сил і засобів в автоматизацію виробничих, облікових та управлінських процесів є довгостроковою інвестицією, яка однозначно окупиться.
Бесідувала Олена Єманова
