Вирощування сільськогосподарських культур – це складний і багатоетапний процес, який потребує постійної уваги. Особливо якщо розглядати великі ділянки агрокомпаній, на яких висаджують культури для подальшого продажу або використання для виробництва продуктів.
У цьому разі слід ретельно стежити за кожним фактором, який впливає на врожай. Склад ґрунту є одним із них. Якщо в ньому є всі необхідні елементи, тоді забезпечуються всі умови для розвитку рослин. Самостійно перевірити показники неможливо, а от якщо замовити агрохімічний аналіз ґрунту в спеціальній лабораторії, тоді можна отримати точні результати.
Перш ніж звернутися до фахівців, варто вивчити основну інформацію про ґрунт. Почати варто з компонентів, що утворюють родючий шар. Ось основні категорії частинок, що утворюють склад землі.
Більшу частину ґрунту становлять саме ці компоненти. Фахівці поділяють їх на кілька груп. Зокрема, на:
- нерозчинні мінеральні солі;
- кристалічні та аморфні гідроксиди кремнію, заліза та алюмінію;
- алюмосилікатні та силікатні мінерали.
Якщо розглядати мінералогічний склад ґрунту за алюмосилікатними компонентами, то це найчастіше залізисто-магнезіальні та калійні слюди, а також натрій-калієві та калієві польові шпати. Але найбільш поширеним компонентом є кварц, який відноситься до групи первинних силікатних мінералів.
До складу родючого ґрунту також входять органічні компоненти. Відсоток цієї складової може змінюватись у широкому діапазоні від 1 до 40%. Усе залежить від типу ґрунту. Усі органічні компоненти поділяються на фульвокислоти, гумінові речовини та негуміфіковані залишки (тваринного, мікробного та рослинного походження).
Вода потрапляє в шари за допомогою зрошення або природним чином (опади). Вона є основним компонентом ґрунтового розчину, який підтримує динамічну рівновагу різних складових. Склад може змінюватись залежно від погодних умов та особливостей землеробства.
Основою в цьому разі є різноманітність шарів. Ґрунт ще називають природним тілом, яке існує в кількох фізичних фазах. За цим критерієм виділяють такий склад ґрунту:
- рідкий (так називають грунтові розчини, які проникають у пори);
- твердий (це фаза, що складається з оксидів елементів, солей, гумусу, рослинних залишків та залишків гірських порід);
- живий (сюди відносяться всі мікроорганізми, які населяють ґрунт і беруть активну участь у процесах ґрунтоутворення).
Крім перерахованих вище компонентів, у шарах міститься повітря, яке знаходиться в місцях, вільних від рідини. Це газова фаза.
Фахівці використовують просту класифікацію. Вона передбачає поділ усіх мінералів на дві категорії: вторинні та первинні. Найбільше в ґрунті компонентів з другої групи. Це частинки, що знаходяться в глибоких шарах.
Колись вони утворилися із залишків розплавленої магми, після чого залишились у шарах. Розміри таких елементів більші. Що ж до вторинних мінералів, усі вони утворюються в результаті впливу біологічних і кліматичних чинників.
У ґрунті також міститься певний відсоток органіки. Це велика категорія, яка поділяється на дві підгрупи: гумус та органічні залишки. До гумусових речовин відносяться фульвокислоти та гумінові кислоти. Що ж до органічних залишків, це залишки тварин і рослин.
Живлення рослин забезпечується за рахунок вбирання з ґрунту корисних елементів. Це і є ті компоненти, що входять до хімічного складу ґрунту. Найбільш поширеними є близько 13-15 елементів. Зокрема, метали (марганець, залізо, алюміній, магній, кальцій, калій та натрій), неметали (кремній, фосфор та сірка), а також органогени (гідроген, оксиген, азот та карбон).
Хімічний склад ґрунту неможливо визначити без спеціальних інструментів та техніки. Крім цього, потрібен досвід та відповідна кваліфікація. Про наявність чи відсутність тих чи інших елементів можна лише припустити, поглянувши на зовнішній вигляд рослин.
Характеристику за цим критерієм зазвичай роблять на основі двофазної або трифазної системи. Перша модель передбачає наявність у ґрунті твердих мінеральних частинок та води, яка заповнює всі пори. Ті, хто використовують трифазну систему, ділять складові на 3 види: повітря, воду та тверді мінеральні частинки.
Крім цього, в замерзлій землі також є певна кількість льоду. З фізичним також пов'язаний механічний склад ґрунту. Його визначають за гранулометричними показниками та текстурою.
Окремо варто виділити наявність у ґрунті мікрофлори (біологічної складової). Вона охоплює гриби та бактерії. Життєдіяльність цих мікроорганізмів теж впливає на ґрунтоутворення та склад. Важливо, що їхня активність залежить від сезону. У теплу пору року вона набагато вища.
Першим є тип грунтоутворюючих (материнських) порід. Він визначає мінеральний склад. Наступний фактор – це рослинність, а також життєдіяльність мікроорганізмів та тварин.
Від цього залежать показники органіки та біологічних складових. Крім цього, склад та властивості ґрунту залежать від кліматичних умов, водного режиму та особливостей землеробства.
Є чимало методик, які допомагають визначити показники ґрунту. Наприклад, основним для аграріїв є агрохімічний аналіз. Крім нього, фахівці проводять мікробіологічні, мінералогічні, хімічні та механічні види досліджень.
Щоб отримати детальні та точні дані, необхідно звертатися лише до професіоналів. Прикладом надійної лабораторії є МікроБіо Лаба. Тут є все необхідне для виконання різних видів аналізів, а фахівці мають великий досвід і відповідну кваліфікацію.
“Джерело: microbiolaba.com”
