У другій декаді листопада переважала прохолодніша за норму для середини листопада погода, обумовлена переважним впливом холодних антициклонів та гребенів високого атмосферного тиску. У середині декади у центральних та північних областях, у кінці декади - у південній половині країни, під впливом атмосферних фронтів та південного циклону спостерігалися опади різної інтенсивності та кількості, утворювався та зберігався сніговий покрив, у південних областях він зійшов із дощами в останні дні.
Тривалість сонячного сяйва . Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 3 до 53 годин, що на більшій частині території країни близько до середніх багаторічних значень, у південних областях - на 12-21 годин менше, у Сумській, Харківській та Закарпатській областях - на 11-33 годин більше за норму.
Температура. Середня за декаду температура повітря у західних областях виявилася близькою до норми, на решті території країни - на 1-4 °С нижчою від неї і становила від мінус 1-2 °С у північно-східних, східних, Полтавській, Кіровоградській, Черкаській та Київській областях до 0 - плюс 5 °С на півдні та заході країни.
У найтепліші дні максимальна температура повітря підвищувалася до +4-9 °С, у західних (за винятком Хмельницької) та Одеській областях - до + 10-12 °С, у Закарпатській та на півдні Одеської областей – до + 16-17 °С.
У найхолодніші ночі мінімальна температура повітря знижувалася до мінус 3-9 °С, у східних, північних та Рівненській областях – до мінус 10-14 °С (рис.1).
Поверхня ґрунту або снігу вночі охолоджувалася до мінус 9-15 °С, у Чернігівській області (М Прилуки) – до мінус 19 °С, у Запорізькій, Житомирській, Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях – до мінус 3-8 °С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до +6-23 °С на півдні Одеської області – до +29 ˚С.
Опади. Впродовж 1-5 днів опади різної інтенсивності відмічалися по всій території країни. Середня обласна їх кількість у південних (за винятком Запорізької), Кіровоградській та Чернівецькій областях становила 146-217% норми (19-26 мм). На решті території країни кількість опадів склала від 93 до 129% норми (14-18 мм). У Донецькій, Житомирській, Рівненській, Волинській та Львівській областях – 60-71% норми (9-12 мм). У Закарпатській, Київській, Чернігівській, Полтавській, Сумській та Харківській областях опадів за декаду випало 6-35% норми (1-6 мм). У Луганській, більшості районів Сумської та Харківської областей опадів не було зовсім (рис.2).
Добовий максимум опадів в окремих районах Кіровоградської, Дніпропетровської, Чернівецької та на півдні Одеської областей досягав 19-47 мм (1,5-3,0 декадні норми).
Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 55% на сході до 94% на заході країни. Упродовж 1-4 днів у Запорізькій, Дніпропетровській, Київській, Харківській, Луганській та Чернігівській областях у денні години відмічалося її зниження до 30% і нижче.
Сніговий покрив. Станом на 20 листопада сніг висотою від 1 до 10 см відмічався на більшій частині території країни. В окремих районах Кіровоградської, Черкаської, Вінницької та Чернівецької області висота його досягала 11-18 см. На метеорологічній станції Пожежевська (Івано-Франківська область) висота снігового покриву становила 20 см. У Запорізькій, Херсонській, Сумській, Житомирській, Рівненській, на більшості площ Луганської, Харківської, Миколаївської, Одеської та Закарпатської областей снігу на полях не було.
У кінці другої декади листопада промерзання ґрунту становило від 1 до 15 см, у Сумській, місцями у Луганській, Полтавській та Київській областях – до 16-22 см. У південній половині країни ґрунт був талий.
Вітер. Упродовж 1-6 днів у більшості районів Дніпропетровської, Херсонської, Одеської, в окремих районах Донецької, Запорізької, Миколаївської, Кіровоградської та Харківської областей спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-23 м/с.
Упродовж декади відбувалося зниження температури повітря – від слабких позитивних значень до від’ємних, у південних областях середні температури залишалися позитивними у більшості днів. Станом на 20 листопада озимі культури, за винятком крайніх південних районів, припинили вегетацію у фазі кущіння, 3-го листка, утворення вузлових коренів та сходів, що у середньому на 1-2 тижні пізніше середніх строків, у південній частині країни – на тиждень - півтора раніше середніх строків.
Загалом упродовж осені агрометеорологічні умови для підготовки озимини до перезимівлі виявились цілком задовільними - позитивні температури повітря вдень та від’ємні вночі, ясні сонячні дні сприяли загартуванню та накопиченню цукрів у рослинах.
У другій декаді листопада мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур у найхолодніші ночі знижувалася до 0° - мінус 8°, що значно вище критичної температури вимерзання, яка за розрахунками агрометеорологів становила мінус 13-17°.
Озимі зернові. Станом на 20 листопада за оцінками метеостанцій густота посівів озимих зернових сформувалася в межах 255-720 рослин на 1 м2. Кущистість озимої пшениці становила 1,4-3,6 стебел на одній рослині. Висота рослин становила 11-29 см. Стан посівів був переважно добрий. На окремих площах південних областей відмічалося пошкодження рослин хворобами, гризунами та зрідженість посівів.
Припинення вегетації озимого ріпаку відбулося у фазі утворення листової розетки. Стан посівів добрий, на окремих площах південних та північних областей – задовільний. В окремих районах Херсонської області відмічалося пошкодження посівів шкідниками.
У багаторічних трав (конюшина та люцерна) до кінця декади відбулося припинення росту та розвитку. Стан посівів добрий та задовільний, на окремих площах східних областей - незадовільний.
За матеріалами Укргідрометеоцентру
www.meteo.gov.ua