Упродовж останньої осінньої декади в Україні переважав зимовий режим погоди з опадами різної інтенсивності у вигляді дощу, мокрого снігу та снігу.
Температура. Середня обласна температура повітря за декаду виявилася на 2,8-5,5°С нижчою від норми, у Закарпатській області – на 1°С вищою за норму, і становила мінус 0,7-4,7°С, на Закарпатті та Херсонщині - плюс 0,6-3,2 °С.
У найтепліші дні максимальна температура повітря підвищувалася до плюс 1-6 °С, у південних, Дніпропетровській, Закарпатській та Львівській областях – до плюс 7-12°С.
Мінімальна температура повітря на більшій частині території країни знижувалася до мінус 15-20°С, у південних, Кіровоградській, Донецькій, Дніпропетровській, Полтавській, Черкаській, Волинській та Чернівецькій областях - до мінус 9-14°С (рис.1).
Поверхня ґрунту або снігу вночі охолоджувалась у північно-східних, Луганській, Харківській, Київській, Черкаській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській та Івано-Франківській областях до мінус 20-25°С, на решті території країни - до мінус 11-19°С.
Опади. Упродовж 1-4 днів опади різної інтенсивності відмічалися майже по всій території країни. Середня обласна їх кількість у північних (за винятком Київської) та Одеській областях становила 13-38% норми (2 -6 мм), у Хмельницькій та Київській областях – 56-75 % норми (9-12 мм). На решті території країни кількість опадів за декаду склала від 84 до 133% норми (14-27 мм), у Дніпропетровській, Кіровоградській, Чернівецькій, Івано-Франківській областях – 150-215% норми. У деяких районах північних областей та на півдні Одещини упродовж декади опадів не було зовсім (рис.2).
Добовий максимум опадів в окремих районах Кіровоградської, Дніпропетровської, Запорізької та Донецької областей досягав 19-24 мм (1,0-1,5 декадні норми).
Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 77% до 95%.
Сніговий покрив станом на 30 листопада висотою від 1 до 10 см відмічався на більшій частині території країни. В окремих районах Івано-Франківської області висота його досягала 15-19 см, на метеорологічній станції Пожежевська - 34 см. У південних областях, на півдні Донецької, Луганської, Волинської, Рівненської областей, у північних районах Житомирської, Львівської та окремих районах Київської та Закарпатській областей снігу на полях не було. Однак, внаслідок переміщення активного циклону у ніч з 30 листопада відбулося збільшення площі покриття та висоти снігового покриву на 2-20 см.
У кінці третій декади листопада промерзання ґрунту становило від 1 до 15 см, у північних, окремих районах Харківської, Луганської, місцями у Полтавській областях – до 16-29 см. На Івано-Франківщині ґрунт був талий.
Вітер. Упродовж 1-3 днів у більшості районів Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Одеської, в окремих районах Донецької, Івано-Франківської та Закарпатської областей спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-26 м/с.
Середня місячна температура повітря у західних областях виявилася близькою, на решті території країни на 1-2°С нижчою від норми і становила 0 - плюс 3,5°С, у Чернігівській, Сумській, Полтавській, Харківській та Луганській областях – 0 - мінус 1,0°С. У Закарпатській області середня місячна температура повітря була на 2,3°С вищою за норму і становила - плюс 6,5°С.
Максимальна температура повітря на початку місяця підвищувалася до +12-17°С, в Одеській, Вінницькій, Івано-Франківській, Львівській областях – до +18-20°С, на Закарпатті - до +22-25°С.
Мінімальна температура повітря на переважній частині території країни знижувалася до мінус 9-15°С, у Луганській, Харківській, Сумській, Чернігівській, Київській, Вінницькій, Хмельницькій, Івано-Франківській та Закарпатській областях – до мінус 16-20°С.
Середня обласна кількість опадів склалапереважно від 63 до 131% норми (від 29 до 51 мм). У північних, Полтавській, Харківській, Луганській та Закарпатській областях кількість опадів за листопад склала від 8 до 47% місячної норми ( від 4 до 29 мм).
Упродовж декади загрозливих явищ для перезимівлі озимих та плодових культур на більшій частині території країни не спостерігалося. Однак, короткочасне зниження мінімальної температури на глибині залягання вузла кущіння до мінус 9-11°С могло негативно вплинути на перезимівлю озимого ячменю та ріпаку.
Озимі зернові. Упродовж третьої декади листопада озимі культури знаходилися у стані зимового спокою. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур та багаторічних трав знижувалася до 0 - мінус 10°С, на Київщині (Тетерів) – до мінус 11 °С. За розрахунками агрометеорологів у кінці третьої декади листопада зашкодити посівам могли б температури нижче:
для озимого жита - мінус 16-18°С; озимої пшениці у фазі сходів - 3-го листка - мінус 13-14°С, у фазі кущіння – мінус 15-17°С; озимого ячменю та озимого ріпаку – мінус 9-12°С.
За матеріалами Укргідрометеоцентру
www.meteo.gov.ua
