У третій декаді грудня в Україні температурний фон у середньому перевищував норму, найбільше у західній половині країни, хоча впродовж декади спостерігалися значні коливання температури повітря.
В середині декади внаслідок переміщення через територію країни активних атмосферних фронтів та південного циклону у багатьох областях спостерігалися несприятливі погодні умови: сніг із дощем, сильний сніг, хуртовини, налипання мокрого снігу та складні відкладення ожеледі та паморозі. Відзначався сильний поривчастий вітер. На території центральних і східних областей випала велика кількість снігу, в окремих районах цих областей (найбільше у Полтавській) добовий приріст снігу досягав 15-25 см. Часом опади у вигляді снігу за кількістю й інтенсивністю досягали критерію небезпечних. Галузям економіки та населенню низки регіонів було завдано значних збитків.
Середня обласна температура повітря за декаду виявилася на 0,8-2,4°С, у західних (за винятком Закарпатської) та Житомирській областях – на 2,7-4,2°С вищою за норму і становила від -3,5°С на північному сході до +2,2°С на заході країни.
У найтепліші дні максимальна температура повітря підвищувалася до +2-7°С, у Херсонській, Одеській та Івано-Франківській областях – до +8-9°С.
Мінімальна температура повітря на більшій частині території країни знижувалася до -3-9°С, у Кіровоградській, Луганській, Харківській, Полтавській, Сумській, Черкаській та Івано-Франківській областях – до -10-16°С (рис. 1).
Поверхня ґрунту або снігу вночі охолоджувалася до -8-13°С, у Луганській, Харківській, Сумській, Полтавській, Черкаській областях – до -14-21°С, у Запорізькій, Херсонській і Миколаївській областях – до -4-6°С.
Упродовж 4-10 днів (в Одеській і Миколаївській – 1-3) опади у вигляді дощу, мокрого снігу та снігу відзначалися по всій території країни. Середня обласна їхня кількість у більшості областей становила від 140 до 220% норми, у Волинській, Полтавській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській і Запорізькій областях – 225-280% норми (від 20 до 46 мм). В Івано-Франківській, Вінницькій, Чернівецькій, Одеській і Чернігівській областях декадна кількість опадів була близькою до норми та склала 13-21 мм (рис. 2).
Добовий максимум опадів у багатьох районах Полтавської, Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, окремих районах Донецької, Миколаївської, Черкаської та Закарпатської областей досягав 20-38 мм (1-2 декадні норми).
Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 77% до 94%.
Станом на 31 грудня у горах Карпат і на полях у східних, Сумській, Чернігівській, Полтавській, Черкаській, Кіровоградській, на більшості площ Київської, Дніпропетровської, окремих площах Запорізької, Вінницької областей висота снігового покриву становила від 7 до 53 см, на високогір’ї Карпат (М Пожежевська) – до 61 см. На решті території країни снігу на полях не було або висота його не перевищувала 1-6 см.
Глибина промерзання ґрунту у кінці третьої декади грудня у Луганській, Харківській, Сумській, окремих районах Дніпропетровської, Запорізької та Вінницької областей становила від 11 до 34 см. На решті території країни промерзання ґрунту не перевищувало 1-10 см або ґрунт був талим.
Місцями майже по всій території країни, за винятком Житомирської області, впродовж 2-4 днів (у Долині Івано-Франківської обл. – 8 днів) відзначалося посилення швидкості вітру до 15-24 м/с.
Середня місячна обласна температура повітря на переважній частині території країни виявилася близькою, у більшості західних областей на 1,1-1,9°С вищою за норму1 і становила від -3,5°С на північному сході до +0,3-0,6°С на півдні та заході країни.
Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до +2-7°С, у Херсонській, Миколаївській, Одеській, Івано-Франківській, Львівській і Волинській областях – до +8-11°С.
Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до -15-20°С, у Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Вінницькій, Житомирській, Рівненській і Волинській областях – до -8-14°С.
Кількість опадів у грудні на переважній частині території країни становила від 135 до 217% місячної норми (від 68 до 91 мм). У Чернівецькій, Закарпатській, Вінницькій, Миколаївській, Донецькій, Сумській і Чернігівській областях місячна кількість опадів була близькою до норми – 47-95 мм. В Одеській області кількість грудневих опадів була значно меншою за місячну норму – 40-70% (20-30 мм).
За оперативними даними, середня річна температура повітря у 2018 р. виявилася на 1,3-2,5°С вищою за норму (1961-1990 рр.) по всій території країни. Починаючи із 1991 року, це був третій із найтепліших років. У порядку зменшення відхилення середньої річної температури від норми – 2015 (2,3°С), 2007 (2,1°С), 2018 (1,9°С), 2017 (1,8°С), 2016, 2014, 2013, 2008 (1,7°С).
Найвищі відхилення від норми середньої річної температури (+2°С і більше) відзначено у поліських областях, на Прикарпатті та у південно-східних районах Запорізької, Донецької, Херсонської областей.
У Києві середня річна температура повітря склала + 9,5°С (у 2017 р. + 9,8°С), норма (1961-1990 рр.) +7,7°С, середня багаторічна (1981-2010 рр.) +8,4°С, у 2007 р. +9,9°С, у 2015 р. +10,5°С.
Середня місячна температура повітря лише у березні та листопаді була нижчою від норми на 1,5-2,5°С, у решту місяців перевищила її. Найвищі аномалії середньої місячної температури повітря (+3-5,5°С) спостерігалися у квітні та серпні.
Абсолютний мінімум температури повітря у 2018 р. становив -17-27°С.
Абсолютний максимум температури повітря (+37-39°С) відзначався у Миколаївській, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській та Одеській областях, на решті території він досягав +31-36°С.
Річна кількість опадів склала в середньому за агрокліматичними зонами 100-105% норми. Найменше опадів у відсотках річної норми (70-80%) спостерігалося у більшості районів Чернігівської, Рівненської, окремих районах Житомирської, Київської областей. На решті території річна кількість опадів склала 81-130% норми, у Києві – 92% (597 мм) .
Найменшу кількість опадів зафіксовано в Асканії Нова (Херсонської обл.) – 328 мм, у Сербці (Одеської обл.) та Березанці (Миколаївської обл.) – 361 мм, найбільшу – на метеостанції Пожежевська (Івано-Франківської обл.) – 1756 мм.
У місячному розрізі найбільш вологими були березень і грудень, найбільш сухим – квітень.
Озимі культури впродовж декади знаходилися у стані зимового спокою.
Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур і багаторічних трав (3 см) становила 0° - мінус 3°С, у Луганській, Харківській, Полтавській і Сумській областях – мінус 4-6°С, що значно вище за критичну температуру вимерзання. Розрахункова критична температура вимерзання становила: озимої пшениці у фазі третього листка – мінус 12-14°С, кущіння – мінус 14-17°С, озимого жита – мінус 15-17°С, озимого ячменю та ріпаку – мінус 7-11°С.
За матеріалами Укргідрометеоцентру
www.meteo.gov.ua
