Вже другий рік поспіль аграрії нашої країни проводили збирання ранніх зернових культур в умовах повномасштабної російської агресії, що безумовно негативно позначилося на багатьох аспектах цього та інших виробничих процесів. Зменшення кількості висококваліфікованих спеціалістів, відсутність адекватної ціни на зернову продукцію, неможливість реалізувати зерно на зовнішньому ринку на прийнятних умовах та ще безліч не менш важливих факторів змушують зерновиробників до поступового скорочення посівних площ пшениці озимої та інших озимих зернових культур, зменшення витрат на їх вирощування, що безумовно вже в наступному році може катастрофічно позначитися на продовольчій безпеці нашої країни. Це може статися у разі настання несприятливих погодних умов впродовж осінньо-зимового періоду, коли закладається фундамент майбутнього врожаю. Такий розвиток синоптичного сценарію цілком реальний і може реалізуватися дуже просто – тривала відсутність опадів протягом осінньої вегетації, слабкий розвиток рослин на початку можливої малосніжної зими, низькі температури повітря в цей час та пізня весна можуть радикально перекреслити всі намагання аграріїв досягти очікуваного результату – в кращому випадку значні ушкодження та локальна загибель посівів, що в свою чергу зумовить значні додаткові витрати для господарств та інші небажані економічні наслідки в подальшому. Власне, щороку зерновиробники наближаються до такої «критичної точки неповернення», коли після проведення сівби озимини навіть за дотримання всіх технологічних вимог тривала відсутність опадів може нанівець звести всі зусилля агрономічної служби отримати повноцінні сходи, а отже успішно перезимувати. Хоча так буває не завжди, показовим прикладом цьому є останні роки, коли навіть явні технологічні помилки за сприятливих погодних умов впродовж вегетації рослин не заважають господарствам отримувати високі показники врожайності озимих зернових культур. Так було в минулому вегетаційному році, будемо сподіватися, що і цьогорічна посівна кампанія завершиться в подальшому вагомими результатами. Але хотілося б нагадати: можливо все, а розвиток погодних процесів практично непередбачуваний, що особливо помітно в умовах глобального потепління.
Разом з тим, на значних площах завершення збирання озимих зернових культур проводилося в кінці липня та першій половині серпня, що за погодними умовами відрізнялися доволі сприятливим температурним режимом та порівняно значною кількістю опадів, які в окремих регіонах зумовили зниження врожайності та якості зерна.
Так, у третій декаді липня середня температура повітря склала 21,7ºС, що виявилося на 1,4ºС нижче середньої багаторічної норми. Середня кількість опадів становила 75,1 мм, або близько 441% від середніх багаторічних значень для даного календарного проміжку часу. Показники середньої та мінімальної відносної вологості повітря були порівняно високими і складали відповідно 69 та 38%.
Загалом, середня температура повітря у липні становила 22,2ºС, що було лише на 0,1ºС нижче середньої багаторічної норми (рис. 1).
Кількість опадів склала 106,9 мм, або 223% кліматологічної норми. Впродовж останніх восьми років у цей час більш прохолодною була погода в 2017 р. (21,4ºС), 2019 р. (20,9ºС) та 2022 р. (21,3ºС), а більше опадів випадало лише в 2021 р. (126,8 мм).
На початку серпня відбулося значне підвищення температурних показників та утримувалася порівняно дощова, як для цієї пори року, погода.
В першій декаді середньодобові температури повітря знаходилися в межах 19,4–27,2ºС. В світлий час доби температура повітря та поверхні ґрунту підвищувалася відповідно до 36,9 та 59,3ºС, а в нічний час знижувалася до 15,0 та 14,8ºС. Середня температура повітря за першу декаду серпня склала 24,4ºС, що виявилося на 1,5ºС вище середньої багаторічної норми (рис. 2).
Загальна кількість опадів склала 18,9 мм за кліматологічної норми 14,0 мм. Середня відносна вологість повітря становила 64%, що було на 4% більше середніх багаторічних значень. Впродовж звітного періоду мінімальні значення даного показника (менше 30%) утримувалися протягом лише 1 доби, що за рахунок підвищеної кількості опадів упродовж декади загалом свідчило про достатньо сприятливий режим вологонакопичення в ґрунті.
За останні 10 років подібний гідротермічний режим в цей час відмічався не вперше. Дещо тепліше було в 2014 (25,7ºС), 2015 (25,1ºС) та 2017 (26,6ºС) роках. Більше опадів випадало в 2019 р. (72,5 мм) та минулому, 2022 р. (103,7 мм).
В другій декаді серпня переважно утримувалася дуже тепла майже без опадів погода. Виключенням є достатньо інтенсивний дощ у перший день звітного періоду, який суттєво поповнив запаси атмосферної вологи в ґрунті, суттєва частина якої була втрачена в результаті подальшого бездощів’я та підвищеної температури повітря.
Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 20,1–25,7ºС. Максимальна температура повітря підвищувалася до 36,1ºС, а мінімальна знижувалася до 13,4ºС. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 59,6ºС, а вночі охолоджувалася до 13,6ºС. Середня за декаду температура повітря склала 23,4ºС, що виявилося на 1,4ºС вище середніх багаторічних значень (рис. 3).
За останні 10 років більш теплішою була погода в цей час у 2014 (23,8ºС), 2017 (28,8ºС), 2018 (24,2ºС) та 2022 (24,4ºС) роках.
Опадів за декаду випало 17,8 мм, що склало близько 162% середньої багаторічної норми. Впродовж останнього десятиліття більше опадів протягом цього часу випадало в 2014 (22,4 мм), 2015 (51 мм) та 2022 (20, 4 мм) роках. Середня за декаду відносна вологість повітря склала 64% і на 7% перевищувала кліматологічну норму. Упродовж декади було відзначено 1 день з мінімальною відносною вологістю повітря – менш ніж 30%.
На завершення декади запаси продуктивної вологи в ґрунті на більшості площ, призначених для сівби озимини, характеризувалися як достатні та оптимальні і знаходилися на рівні або ж перевищували середню багаторічну норму.
Загалом порівняно сприятливий гідротермічний режим протягом більшої частини двох декад серпня сприяв поповненню та збереженню запасів вологи в ґрунті, давав змогу успішно його обробляти, що в багатьох господарствах дозволило провести якісну сівбу ріпаку озимого.
У третій декаді серпня встановилася дуже тепла, часом жарка, майже без опадів погода. Середньодобові температури повітря утримувалися в межах 19,5-26,3ºС. Максимальна температура повітря підвищувалася до 33,8ºС, а мінімальна знижувалася до 11,0ºС. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 55,4ºС, а вночі охолоджувалася до 10,3ºС. Середня температура повітря за декаду склала 22,8ºС, що виявилося на 2,6ºС вище середньої багаторічної норми. Кількість опадів – 2,1 мм, що становило лише 13% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря була близькою до нормативних значень і складала 59%, а її мінімальні значення впродовж 2 діб знижувалися до 30% і нижче.
Загалом, середня температура повітря за серпень місяць склала 23,5ºС, що виявилося на 1,8ºС вище середньої багаторічної норми (рис. 4).
Кількість опадів становила 38,8 мм, середня відносна вологість повітря – 62%, що відповідно було на 2,2 мм менше та 3% більше середніх багаторічних значень.
В цілому, цьогорічний серпень видався найтеплішим літнім місяцем, достатньо забезпеченим атмосферними опадами, принаймні в його першій половині, що насамперед сприяло пізнім сільськогосподарським культурам, а на перспективу – озимині, початок сівби якої в господарствах слід очікувати в другій половині першої декади вересня.
Також серпень виявився і одним з найтепліших за останні 10 років. Більш висока температура повітря в цей час була лише в 2016 (23,7ºС), 2017 (24,6ºС) та 2022 (23,9ºС) роках. Разом з тим, за кількістю опадів цей місяць забезпечив достатньо гарний результат, але все ж таки поступався за даним показником аналогічному періоду 2015 (49,0 мм), 2019 (58,0 мм), 2021 (39,3 мм) та 2022 (124,4 мм) років.
Узагальнюючи погодні умови літнього періоду 2023 р., слід зазначити, що вони відрізнялися помірною температурою повітря, яка наближалася до середньої багаторічної норми, та підвищеною кількістю опадів, що і забезпечило в багатьох господарствах і навіть районах та областях високі показники врожайності озимих зернових культур, зокрема, пшениці озимої. Так, середня температура повітря за три літні місяці склала 21,8ºС, що було на 0,4ºС вище середньої багаторічної норми (рис. 5).
За останні 10 років такий температурний режим відмічався не вперше, але більш прохолодним календарне літо було лише в 2014 (21,4ºС) та 2015 (21,7ºС) роках. До цього слід додати, що календарне літо впродовж останнього десятиліття є надзвичайно теплим. Практично у всі роки спостережень не було жодного випадку, коли б температура повітря протягом цього часу була нижчою за кліматологічну норму. Середня кількість опадів, насамперед за рахунок інтенсивних дощів у третій декаді липня (близько 107 мм), виявилася достатньо значною і склала в середньому 176,4, що на 18,4 мм перевищило середні багаторічні показники. Більше опадів впродовж літа за минуле десятиріччя спостерігалося в 2014 (201,8 мм), 2019 р. (206,4 мм) та 2021 (348,0 мм) роках.
Як відомо, озимі зернові культури дуже вимогливі до умов вирощування. Насамперед це стосується пшениці озимої, яка, враховуючи порівняно невисоку засвоювану здатність її кореневої системи, потребує більш високого вмісту поживних речовин у ґрунті. Оптимальна реакція ґрунтового розчину знаходиться в межах рН 6,0–7,5. Упродовж вегетації пшениця озима споживає з ґрунту велику кількість поживних речовин, де визначальними є основні елементи мінерального живлення – азот, фосфор, калій. Від забезпеченості рослин цими елементами в основному залежать величина і якість урожаю. Споживання азоту починається з перших днів росту і продовжується до кінця вегетації пшениці. Достатня кількість азоту в осінній період має позитивний вплив на інтенсивність кущення молодих рослин і на величину майбутнього врожаю. Особливо це стосується озимини за вирощування її після соняшнику. Найбільша потреба пшениці озимої у фосфорі проявляється в початковий період росту рослин. Забезпечення пшениці озимої калійним живленням ще восени сприяє кращій зимівлі рослин, утворенню міцної соломини, зниженню їх ураженості грибними хворобами.
Найбільш сприятливою для одержання сходів і кущіння є температура 12–14ºС. В більш пізній період, ріст і розвиток рослин інтенсивно відбувається за температури вдень 10–12ºС зі зниженням вночі до 0ºС і нижче. Такі коливання температури добре загартовують рослини пшениці озимої і підвищують їх витривалість в зимово-весняний період.
Кількість спожитої вологи пшеницею залежить від вологості ґрунту і повітря, температури, інтенсивності освітлення, розвитку рослин, забезпеченості їх поживними речовинами, сортових особливостей і агротехнічних заходів. Доведено, що пшениця озима краще росте за вологості ґрунту 70–80% НВ. Дружні сходи з’являються при наявності в 10-сантиметровому шарі ґрунту більше 10 мм вологи. Нормальний розвиток рослин у подальшому (формування третього листка) можливе при запасах вологи не менше 20 мм у 20-сантиметровому шарі, а при кущінні – 30 мм.
Важлива роль відводиться строкам сівби, своєчасність якої визначає дружність та повноту сходів, подальший ріст і розвиток рослин та формування врожаю. Найбільшу зимостійкість і продуктивність формують рослини, що висівалися в рекомендовані для конкретних умов календарні строки. Разом з тим, вони носять статистичний характер, можуть бути орієнтовними тільки для певної агрокліматичної зони та повинні постійно уточнюватися. Додатковим показником для визначення початку сівби пшениці озимої може бути середньодобова температура повітря за останні 10 діб. Вона повинна становити близько 16,5ºС. Вважається, що продовжувати сівбу після встановлення температури повітря нижче 11ºС, тобто в пізні строки, недоцільно, оскільки сівба в цей час веде до різкого зменшення врожаю. Хоча, наприклад, результати цього року свідчать про те, що високі показники врожайності пшениці озимої за наявних сприятливих погодних умов у подальшому можна отримати за її сівби і в надзвичайно пізні строки, тобто за тиждень-два до настання календарної зими, коли температурні показники повітря знижуються нижче 5ºС тепла. Але навіть на фоні останніх років, коли погода пробачає зерновиробникам чимало помилок, це можна вважати як щасливий виняток, а не правило, якого слід дотримуватися в подальшому, розраховуючи на очікуваний результат.
За матеріалами Національної академії аграрних наук України
