Упродовж останнього десятиліття відбувається активний перегляд вітчизняними аграріями донедавна наявних технологій вирощування сільськогосподарських культур, що має, безумовно, позитивний результат. Зрозуміло, це спричинено цілою низкою об’єктивних факторів, а саме більш широким застосуванням у виробництві сучасної високопродуктивної техніки, використанням більш ефективних та менш токсичних для довкілля пестицидів і добрив, поліпшенням погодних умов протягом вегетації рослин, орієнтацією сільгоспвиробників на пропозиції, запити і потреби світового ринку тощо. Все це спонукає спеціалістів аграрної сфери до творчого, часто вимушеного іншими непереборними чинниками підходу у виборі сортового та гібридного складу, попередників, норм висіву насіння, способів сівби та глибини загортання насіння, тобто насамперед тих чинників, які не потребують особливих капіталовкладень, але від яких залежить значною мірою рівень урожайності тієї чи іншої культури.
Сучасні інтенсивні сорти пшениці озимої, як показує практика останніх років, мають вищий рівень продуктивності, але шляхи її досягнення є надзвичайно різними навіть на тлі сприятливих погодних умов, які часто нівелюють або згладжують більшість недоліків і помилок, які допускають виробничники при вирощуванні основної зернової культури.
Саме кліматичні фактори, що б хто не говорив, є тією основною рушійною силою, яка дозволяє максимально реалізувати потенціал сорту чи гібриду, розкрити можливості та визначити ефективність того чи іншого технологічного елементу, технічного засобу чи сільгоспзнаряддя.
Поточний рік виявився більш сприятливим для сівби озимих зернових культур, ніж минулий, оскільки тривала суха погода дозволяла це робити без особливих проблем, тим більше, що і збирання пізніх попередників та підготовка ґрунту після них відбувалися без якихось незручностей. Чи правильно робили аграрії, коли сіяли в сухий ґрунт? Без сумніву, правильно, але коли мова йде саме про сухий ґрунт, коли сівба проводилася не в ранні, а в оптимальні і пізні строки. Саме це дозволило зерновиробникам отримати дружні сходи пшениці озимої в кінці другої декади жовтня на більшості посівних площ, тобто після соняшнику, що майже гарантує задовільний стан рослин на початку зимівлі. Хоча, як можна зрозуміти, посівна кампанія триває і сьогодні. Хтось чекав дощів, хтось вирішив збільшити площу озимого клину, а хтось просто вирішив ризикнути з надією на гарний урожай та пристойну ціну на зернову продукцію в наступному році.
Звичайно, що формування погодних умов на території країни є доволі «строкатим» явищем та далеко нерівномірним за гідротермічними показниками. І на сьогодні є проблеми із забезпеченням атмосферними опадами окремих районів південних областей, а отже є питання зі сходами озимини та їх подальшою зимівлею.
Надзвичайно посушливою і теплою виявилася третя декада вересня, що мало негативний вплив як на умови проростання насіння в ґрунті, так і на ріст та розвиток рослин озимих культур, сходи яких було отримано на посівах ранніх строків сівби після кращих попередників. Так, упродовж цього календарного терміну середня температура повітря становила 20,4°С, що виявилося на 6,4°С вище середньої багаторічної норми. Максимальна температура повітря підвищувалася до 28,7°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 43,6°С. Протягом декади опади були відсутні, тоді як кліматологічна норма для даного проміжку часу становить у середньому 16 мм. Середня відносна вологість повітря становила лише 43%, що було на 22% менше середньої багаторічної норми, а мінімальна – знижувалася до 21%. При цьому впродовж дев’яти днів декади мінімальна відносна вологість повітря утримувалася на рівні нижче 30%, що свідчило про наявність комплексних посушливих явищ – атмосферної та ґрунтової посухи, яка негативно впливала на рослинні організми.
Загалом середня за вересень температура повітря становила 18,7°С, що було на 2,7°С вище середніх багаторічних значень (рис. 1). Середня кількість опадів за місяць становила 23,1 мм, або 59% кліматологічної норми. Звичайно, така наявність атмосферної вологи виявилася недостатньою для отримання сходів та нормального розвитку рослин упродовж більшої частини першого осіннього місяця, тим більше, що й середня відносна вологість повітря виявилася доволі низькою – 55% за норми 63%.
За останні вісім років тепліше в цей час було лише у 2020 р., а менше опадів відмічалося у 2020 та 2021 роках. Подібний або нижчий рівень середньої відносної вологості повітря спостерігався у 2019 та 2020 роках.
Перша декада жовтня характеризувалася нестійкою за температурним режимом з помірною кількістю опадів погодою. Якщо на початку звітного періоду відмічалася підвищена температура повітря і було сухо, то в його другій половині суттєво похолодало та пройшли дощі різної інтенсивності. В окремі дні повітря і поверхня ґрунту прогрівалися відповідно до 26,4 та 40,0°С, а в нічний час охолоджувалися до -1,1 та -2,3°С. На висоті 2 см від поверхні ґрунту заморозки були ще більш інтенсивними, але не тривалими і сягали -3,5°С, що, звичайно ж, гальмувало проростання насіння та ростові процеси в рослин озимини.
Проте середня температура повітря за декаду становила 12,2°С і виявилась близькою до кліматологічної норми, яка становить для даного календарного терміну 11,8°С (рис. 2). До речі, в перші дні жовтня, або на два тижні пізніше звичайних строків, було відмічено перехід середньодобової температури повітря через +15°С у бік зниження, що в метеорології визначає закінчення літа та початок осені.
Кількість опадів за декаду становила близько 13,3 мм, що було на 1,3 мм більше середньої багаторічної норми. Середня відносна вологість повітря – 61%, мінімальна – 27%.
Такий температурний режим упродовж першої декади жовтня за останні вісім років відмічався не вперше. Тепліше в цей час було у 2016, 2020 та 2022 рр., а прохолодніше – у 2017–2019 та 2021 роках. До того ж більше опадів у цей час випадало у 2016, 2019 та 2022 рр., менше – у 2017, 2018 та 2020 і 2021 роках.
У результаті дощів, які спостерігалися в другій половині декади, запаси продуктивної вологи в ґрунті під посівами озимих зернових культур значно поліпшилися, але її локалізація знаходилася на більшості посівних площ переважно у верхніх горизонтах, що не завадило проростанню насіння, яке знаходилося на рекомендованій глибині, а також сприяло росту і розвитку рослин озимих зернових культур ранніх та оптимальних строків сівби після кращих попередників.
Обстеження посівів пшениці озимої, яке проводилося в кінці першої декади жовтня, показало, що рослини, сівба яких проводилася після кращих попередників (чорний пар, горох, ріпак) у ранні (5–12 вересня) та оптимальні (15–25 вересня) строки, мали висоту 14–21 см, налічуючи в середньому 2–4 листки. Сходи озимини, сівбу якої проводили в кінці вересня – на початку жовтня, не спостерігалися.
Відсутність сходів відмічалася в цей час і на посівах усіх строків сівби після соняшнику, що, крім обмеженого вологозабезпечення ґрунту, зумовлювалося також і зниженим температурним режимом упродовж другої половини звітного періоду.
У другій декаді жовтня продовжувала утримуватися доволі нестійка за температурним режимом з порівняно незначними опадами погода. Середньодобові температури повітря коливалися в достатньо широкому діапазоні – від 3,6 до 18,2°С тепла. Середня температура повітря становила 9,1°С, що було лише на 0,3°С нижче за середню багаторічну норму (рис. 3).
В окремі дні декади максимальні значення температури повітря підвищувалися до +20,6°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 30,1°С. Водночас у нічний час мінімальна температура повітря знижувалася до -2,7°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -3,6°С. В окремих регіонах відмічалися короткочасні заморозки інтенсивністю до -5,4 – -7,8°С.
Кількість опадів за декаду становила 9,1 мм, або 76% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря становила 72%, що було на 4% більше середніх багаторічних значень.
За останні 8 років більш холодною погода в цей час була у 2016 та 2022 рр., а менше опадів випадало у 2018, 2019 та 2021 роках.
На час настання пізніх строків сівби (10–15 жовтня) запаси продуктивної вологи у всіх горизонтах ґрунту дещо збільшилися, хоча і залишалися меншими за середню багаторічну норму. Особливо це стосується посівів пшениці озимої після соняшнику, де, наприклад, у метровому шарі ґрунту її кількість становила близько 30 мм, або 37% кліматологічної норми. Таке низьке вологозабезпечення відмічалося, звичайно, не вперше. Так, за останні сім років менше агрономічно цінної вологи в ґрунті на цей час під посівами озимини після даного попередника відмічалося у 2017, 2020 та 2021 роках (рис. 4).
На завершення другої декади рослини пшениці озимої ранніх та оптимальних строків сівби після кращих попередників знаходилися у фазі кущіння, налічуючи в середньому від 2 до 3 пагонів та маючи висоту від 18 до 26 см. В останні дні декади було одержано повні сходи після всіх непарових попередників, у т.ч. й після соняшнику, коли сівба пшениці озимої проводилася не пізніше першої декади жовтня.
Упродовж третьої декади жовтня спостерігалася дуже тепла, як для цієї пори року, з помірною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 8,3–16,1°С. В окремі дні температура повітря та поверхні ґрунту підвищувалася відповідно до 23,6 і 31,2°С, а в нічний час знижувалася до 2,8 і 1,5°С. Середня температура повітря за декаду становила 13,0°С, що виявилося на 6,6°С вище за середню багаторічну норму (рис. 5).
Кількість опадів становила 14,9 мм, або 106% кліматологічної норми. Середні значення відносної та мінімальної вологості повітря становили відповідно 78 та 60%.
За останні 8 років така висока температура повітря в третій декаді жовтня відмічалася вперше, чого не можна сказати про опади, оскільки більша їх кількість за цей час випадала у 2017, 2019 та 2022 роках.
На завершення декади загальний стан посівів озимих зернових культур на значних площах характеризувався як добрий та задовільний, але посіви після соняшнику, де в рослин відмічалися переважно лише два листки, викликають певне занепокоєння щодо їх майбутньої перезимівлі, тим більше, що припинення осінньої вегетації, вірогідно, слід очікувати в другій декаді листопада, тобто в строки, наближені до середніх багаторічних. А тому в кращому разі пшениця озима на таких полях розпочне зимівлю на початку фази кущіння рослин, що не повною мірою відповідає необхідним критеріям їх зимостійкості.
Загалом погодні умови жовтня видалися доволі звичайними, як для цієї пори року, і відрізнялися мінливим температурним режимом та помірною кількістю опадів. Так, середня температура повітря за місяць становила 11,4°С, що було на 2,3°С вище середніх багаторічних значень (рис. 6). Середня кількість опадів становила 37,3 мм, або 98% визначеної норми для даного календарного терміну.
За останні 8 років дещо теплішою в порівнянні з поточним роком була погода в жовтні 2018–2020 рр., а більше опадів упродовж цього часу відмічалося у 2016, 2017, 2019 та 2022 роках.
Як відомо, запорукою успішної зимівлі пшениці озимої є процес загартування рослин, який складається з двох фаз. Початок першої відбувається зі зниженням середньої декадної температури повітря до 5–6°С тепла, а її перехід через 0°С у бік зниження свідчить про її завершення. Тривалість цього періоду умовно становить близько 20 діб. Друга фаза підготовки рослин до зими відбувається порівняно швидко, протягом декількох діб (9–12), за температури -2 – -5°С.
Наукові дослідження та практична діяльність найбільш успішних зерновиробників вказують на те, що високої морозо- та зимостійкості рослини пшениці озимої набувають з утворенням 3–5 пагонів і добре розвинутої кореневої системи при порівняно глибокому розміщенні вузла кущіння. Переростання, як і недорозвиненість вегетативної маси, слабке укорінення та недостатнє кущіння озимини можуть бути однією з вагомих причин ушкодження і загибелі посівів у разі настання несприятливих погодних умов протягом зимового періоду.
Таким чином, враховуючи стан посівів озимих зернових культур та порівнюючи його з минулорічним, можна зробити попереднє припущення щодо успішної зимівлі рослин і доволі гарної їх продуктивності в наступному році, що, звісно, значною мірою буде залежати від гідротермічного режиму в найближчій перспективі.
За матеріалами Національної академії аграрних наук України
