Важко не погодитися з провідними кліматологами світу, які стверджують, що при збільшенні річної температури повітря, поступово буде збільшуватися і кількість опадів, хоча розподіл їх по періодах року буде дуже нерівномірним. Переважна кількість атмосферної вологи буде відмічатися впродовж холодної пори – друга половина календарної осені, зима та початок весни, що для озимих зернових культур є надзвичайно важливим у плані забезпечення достатньої кількості вологи в ґрунті на час відновлення весняної вегетації, яка є своєрідною запорукою росту продуктивності для тих рослин, які успішно перезимували.
За погодними умовами цьогорічна осіння вегетація озимини видалася доволі складною, але очікуваною, що дозволило аграріям успішно засіяти майже всі заплановані площі, отримати сходи рослин, загальний стан яких перед зимівлею характеризувався переважно як добрий та задовільний.
Незважаючи на певний дефіцит вологи в першій половині осіннього періоду, що не дало змоги отримати своєчасні сходи пшениці озимої та інших озимих зернових культур за ранніх і оптимальних строків сівби після непарових попередників, подальше поліпшення гідротермічного режиму забезпечило сприятливі умови вегетації, що дозволило рослинам рекомендованих пізніх строків сівби, навіть після соняшнику, майже без втрат утворити сходи, інтенсивно збільшити вегетативну масу та розпочати зимівлю переважно у фазі кущіння.
Доволі ефективне поєднання підвищених температурних показників і достатньої кількості опадів впродовж останнього осіннього місяця – листопада, а також попередні погодні прогнози на зимовий період свідчать про те, що, можливо, і в цьому вегетаційному році зерновиробники отримають чергове підтвердження позитивної дії процесів глобального потепління, які на сьогодні є достатньо сприятливими для сучасного аграрного виробництва, про що свідчать як врожайність, так і валові збори зернових культур у нашій країні протягом останнього десятиліття.
З початку листопада на більшості території країни утримувалася дуже тепла, місцями аномально тепла, з доволі частими опадами погода. Так, у першій декаді середньодобові температури повітря знаходилися в межах 4,8–16,2°С, що забезпечувало рослинам продовження ростових процесів та накопичення запасних поживних речовин. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 21,2°С, а мінімальна знижувалася до 0,2°С. У світлий час доби поверхня ґрунту прогрівалася до 25,0°С, а вночі охолоджувалася до -1,0°С. Загалом середня температура повітря у першій декаді листопада склала 10,8°С, що виявилося на 5,9°С вище середньої багаторічної норми (рис. 1).
Опадів за декаду, які характеризувалися різною інтенсивністю, випало 31,4 мм, або 262% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря становила 80%.
До речі, впродовж першої декади листопада такий гідротермічний режим, як за температурою повітря, так і за кількістю опадів, протягом останніх 8 років відзначався вперше.
Польове обстеження озимих зернових культур, яке проводилося в останні дні декади, показало, що в найкращому стані перебували посіви пшениці озимої після кращих попередників (чорний пар, горох, ріпак), сівба якої проводилася в допустимо ранні та оптимальні строки, тобто з 10 по 30 вересня. Рослини за такої сівби знаходилися у фазі кущіння і налічували в середньому від 3 до 6 шт. пагонів та мали довжину листкових пластинок від 23 до 32 см. У окремих сортів відмічалося незначне переростання рослин, яке мало лінійний характер, що в подальшому з великою ймовірністю не матиме безпосереднього негативного впливу на зимостійкість та формування врожайності пшениці озимої, але зможе спричинити розвиток на таких полях мишовидних гризунів і хвороб, а за сильних морозів – ушкодження та часткову загибель надземної маси. За сівби озимини в допустимо пізні та пізні строки рослини, висотою 14–18 см, утворили в середньому від 4 листків до 2 пагонів.
Пшениця озима, яку висівали після непарових попередників, за своїми біометричними показниками певною мірою поступалася озимині, що висівалася після кращих попередників. Найбільше її відставання в рості і розвитку спостерігалося за пізніх строків сівби (5–15 жовтня), зокрема після соняшнику, де рослини сформували в середньому 3–4 листки довжиною 12–16 см. За надпізньої сівби, а саме в другій половині жовтня, рослини утворили сходи, або ж налічували 1–2 листки висотою 8–10 см.
Загалом, погодні умови першої декади листопада були сприятливими для росту та розвитку рослин озимих зернових культур.
У другій декаді листопада продовжувала утримуватися порівняно тепла, як для цієї пори року, з опадами різної інтенсивності, погода. Більш теплою виявилася перша половина звітного періоду, далі – відбулося поступове похолодання. Середньодобові температури повітря впродовж декади утримувалися в межах від -2,0 до +11,1°С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 13,6°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 16,3°С. Мінімальна температура повітря знижувалася до -2,4°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -2,3°С.
Середня за декаду температура повітря склала 5,0°С, що виявилося на 2,6°С вище середньої багаторічної норми (рис. 2).
Середня кількість опадів склала 37,6 мм, що було на 22,6 мм більше середніх багаторічних значень. Середня відносна вологість повітря була достатньо високою і становила 86%, тоді як мінімальна – знижувалася до 62%.
За останні 8 років за аналогічний календарний період подібне сполучення гідротермічних умов відмічалися лише в минулому році, але більш теплою була погода в цей час у 2019 р., а більш дощовою – в 2022 р.
Протягом декади відбувалося поступове зниження температурного режиму – на її завершення середньодобові температури повітря знизилися до -2,0 – +7,3°С, які засвідчили про гальмування активних ростових процесів у рослин, початок інтенсивного накопичення ними пластичних речовин, що є першими ознаками припинення осінньої вегетації озимими культурами. Припинення активної життєдіяльності рослин озимих зернових культур в осінній період, тобто перехід середньодобових температур повітря через +5°С у бік зниження, було відзначено 17 листопада, що виявилося на 3 доби раніше середніх багаторічних строків.
На завершення декади на території більшості областей утворився сніговий покрив висотою від 1 до 15 см, а глибина промерзання ґрунту склала 1,0-1,5 см.
На час припинення осінньої вегетації запаси продуктивної вологи під посівами пшениці озимої, яка вирощується після соняшнику, складали в орному шарі ґрунту 38 мм, що було на 6 мм більше середньої багаторічної норми, а в метровому – 103 мм, що було ідентично їй (рис. 3).
Такі запаси вологи у ґрунті виявилися більшими не тільки в порівнянні з минулорічними показниками, але й за останні шість років, які відмічалися на час завершення осінньої вегетації озимих зернових культур.
Загалом, озимі зернові культури на більшості посівних площ, де не порушувалась рекомендована науковими установами технологія вирощування, припинили вегетацію у фазі кущіння рослин, що є вагомою передумовою їх успішної зимівлі.
В третій декаді листопада спостерігалася нестійка за температурним режимом, але загалом прохолодна, зі значною кількістю опадів, погода. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні -5,7 – +4,2°С. В окремі дні повітря та поверхня ґрунту прогрівалися відповідно до 11,9 та 10,1°С і охолоджувалися до -10,2 та -14,0°С. Середня температура повітря за декаду склала -0,3°С, що виявилося на 0,8°С нижче середньої багаторічної норми.
Опади у вигляді дощу та снігу відмічалися впродовж більшої частини декади. Середня їх кількість склала 115 мм, або 288% кліматологічної норми. В другій половині звітного періоду на значних територіях відмічалися снігопади різної інтенсивності, які супроводжувалися сильними вітрами і не сприяли рівномірному накопиченню снігової маси на полях озимини. Середня відносна вологість повітря становила 83%.
У цілому, погодні умови листопада виявилися доволі сприятливими для росту і розвитку озимих зернових культур, а також для поступового загартування рослин, починаючи з часу припинення ними осінньої вегетації. Середня температура повітря за місяць склала 5,2°С, що було на 2,7°С вище середніх багаторічних значень (рис. 4).
Кількість опадів за цей час також виявилася доволі великою і становила 115 мм, що майже втричі перевищувало існуючу кліматологічну норму.
За останні 10 років у листопаді така порівняно висока температура повітря та найбільша кількість опадів, як, власне, і поєднання цих максимальних показників в один рік, відмічається вперше.
Отже, цьогорічні погодні умови впродовж осінньої вегетації озимих зернових культур виявилися доволі сприятливими для одержання сходів, росту та розвитку рослин, зокрема, за тих умов, коли в господарствах хоча б мінімальним чином додержувалися існуючих вимог, які ставляться до технологій вирощування озимих зернових культур в тих чи інших регіонах країни. Підвищені температурні показники та достатня кількість опадів дозволили рослинам рекомендованих строків сівби розпочати зимівлю переважно в розкущеному стані, що дозволяє передбачити їх гарну зимівлю, а в підсумку і високу продуктивність у подальшому.
Загалом, середня температура повітря за осінній період 2023 р. склала 11,8°С і виявилася на 2,6°С вищою за середню багаторічну норму, що спостерігається лише вдруге за останні 10 років (рис. 5).
Більш теплішою була погода впродовж цього часу тільки в 2020 р. Середня кількість опадів за календарну осінь склала 175,4 мм, що на 58,4 мм більше за кліматологічну норму. Така значна кількість атмосферної вологи за десятирічний період спостережень впродовж вересня–листопада відмічається другий рік поспіль. До речі, в минулому році випало 188,5 мм, що на 13,1 мм більше в порівнянні з цьогорічними показниками.
Аналізуючи погодні умови осіннього періоду, слід зазначити, що особливо визначальними за своєю ефективністю для озимих зернових культур вони були у другій половині осіннього періоду, який характеризувався підвищеною температурою повітря та доволі значною кількістю опадів.
На початку зимового періоду найбільш небажаним для озимих зернових культур, особливо озимого ячменю, є різке і тривале пониження температурного режиму при відсутності снігового покриву. Навіть незважаючи на те, що в цьому році рослини вже фактично завершили першу фазу загартування, критична температура їх вимерзання може бути достатньо високою і з настанням морозного періоду знаходитиметься в межах -12 – -14°С, тоді як максимальна морозостійкість рослин пшениці озимої при сприятливих умовах загартування становить -16 – -18°С.
До зони ризику, яким загрожує найбільша небезпека і які можуть постраждати протягом зимівлі, можна віднести посіви надпізніх строків сівби, площі яких у поточному році залишаються достатньо значними. Рослини на таких полях розпочали зимівлю в нерозкущеному стані, маючи, в кращому випадку 3 листки за відсутності вузла кущіння. До того ж, пізні посіви, як правило, відрізняються мілкою заробкою насіння в ґрунт, що теж не сприятиме стійкості рослин до низьких температур. Дещо менше викликають занепокоєння ранні посіви озимини після кращих попередників, яких відносно мало, і де лише в окремих випадках рослини лінійно переросли, що загрожує частковій втраті листкового апарату в результаті порівняно сильних морозів. З іншого боку, сформована потужна надземна маса рослин буде їх надійно захищати від можливого вимерзання, але цей «сценарій», будемо сподіватися, не для цього вегетаційного року.
Таким чином, приймаючи до уваги стан озимих зернових культур на більшості посівних площ, є всі підстави стверджувати, що результати їх перезимівлі будуть залежати як від успішного процесу загартування рослин найближчим часом, температурних показників та висоти снігового покриву взимку, так і від їх розвитку, що значною мірою обумовлюється суб’єктивними факторами – правильним вибором сорту, попередника, строку сівби та іншими, не менш важливими чинниками, про які відомо кожному агроному, але не всі їх враховують у своїй надзвичайно важливій і відповідальній роботі.
За матеріалами Національної академії аграрних наук України
