У другій декаді січня спостерігалася характерна для поточної зими нестійка погода із суттєвими коливаннями середніх добових температур повітря, які у більшості днів були близькими або нижчими від норми, в останні дні декади відбулося підвищення температури повітря до показників, вищих за норму.
Кількість опадів за декаду у вигляді снігу, мокрого снігу та дощу майже на всій території досягла або перевищила норму.
За рахунок добових коливань середня обласна температура повітря за декаду у більшості областей виявилася близькою до норми, у північних, Полтавській, Рівненській та Волинській областях - на 1,1-2,0°С нижчою від неї і становила від мінус 5,1-5,8°С у Чернігівській та Сумській до мінус 0,5-0,9°С у Херсонській та Закарпатській областях.
Мінімальна температура повітря знижувалася до мінус 14-18°С, у східних, Дніпропетровській та Сумській областях – до мінус 20-23°С, у Закарпатській, Тернопільській та Чернівецькій областях - до мінус 12-13°С.
У найтепліші дні максимальна температура повітря підвищувалася до плюс 4-8°С, у Донецькій, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Одеській, Івано-Франківській, Закарпатській та Львівській областях – до плюс 9-13°С (рис. 1).
Поверхня ґрунту або снігу упродовж 1-5 днів охолоджувалась до мінус 20-31°С, у Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях – до мінус 12-19°С.
У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася від 0°С - плюс 1°С на півночі – до плюс 15-16°С на півдні країни.
Опади упродовж 1-7 днів відзначалися на всій території у вигляді снігу, мокрого снігу та дощу.
Середня обласна декадна кількість опадів у більшості областей становила від 130% до 283% норми (11-34 мм), в Одеській, Херсонській, Чернівецькій, Черкаській та Київській областях вона була близькою до норми (9-12 мм) (рис. 2).
Добовий максимум опадів у багатьох районах Харківської, в окремих районах Дніпропетровської, Полтавської та Закарпатської областей досягав 17-37 мм (1-2 декадні норми).
Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 66% до 89%.
Рис. 1. Температура повітря у другій декаді січня 2024 року по території України, о С
Рис. 2. Кількість опадів у другій декаді січня 2024 року по території України, % до норми
Сніговий покрив. Станом на 20 січня на більшості території країни снігу на полях не було або його висота не перевищувала 1-5 см. У Сумській, на більшості площ західних (за винятком Рівненської обл. та Закарпаття), Вінницької, Чернігівської, на окремих площах Київської, Житомирської, Харківської, Одеської та Миколаївської областей висота снігового покриву становила від 6 до 16 см, на високогір’ї Карпат – до 129 см.
Глибина промерзання ґрунту. Наприкінці декади на більшості площ західних, південних та Дніпропетровської областей ґрунт був талий або глибина його промерзання не перевищувала 5-10 см, на решті території – 11-40 см. Місцями у ґрунті спостерігався мерзлий прошарок на глибині від 1 до 26 см.
Вітер. У багатьох районах країни (за винятком Запорізької, Херсонської, Вінницької та Житомирської областей) впродовж 1-4 днів відзначалося посилення швидкості вітру до 15-19 м/с, на метеостанції Вишгород Київської області – до 23 м/с.
/Аналіз по Запорізькій області зроблено за даними метеостанції Запоріжжя, по Херсонській – метеостанцій Велика Олександрівка та Херсон, по Донецькій – метеостанції Покровськ та агрометеопоста Костянтинівка./
Упродовж декади зимуючі культури знаходилися у стані зимового спокою.
У період найбільш інтенсивного похолодання, коли мінімальна температура повітря досягала мінус 14-24°С, мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур та багаторічних трав знижувалася до мінус 3-7°С, що вище критичних температур вимерзання. Лише в окремих районах Київської області вона короткочасно знижувалася до мінус 9°С. Така температура була близькою до критичної температури вимерзання озимого ячменю, ріпаку та слаборозвинених з осені рослин озимої пшениці. Тривалість таких знижень становила 1-2 дні.
За розрахунками агрометеорологів, критична температура вимерзання становила: озимої пшениці у фазі утворення сходів - 3-го листка мінус 11-13°С, у фазі кущіння – мінус 13-15°С, озимого жита - мінус 14-16°С, озимого ячменю та озимого ріпаку – мінус 9-11°С.
Внаслідок температурних коливань на окремих полях Миколаївської області упродовж двох декад відзначалося залягання притертої льодяної кірки товщиною 4 мм, ступінь її розповсюдження становив 50% площі поля. На полях Одеської, Кіровоградської та Запорізької областей, де у першій декаді спостерігалася льодяна кірка, відбулося її руйнування.
