Україна: агрометеорологічні умови третьої декади вересня 2024 року - Укргідрометеоцентр

Упродовж третьої декади вересня, як і в попередній період, майже на всій території України переважала антициклональна погода. Було сухо та сонячно, лише у другій половині декади внаслідок переміщення холодного атмосферного фронту відзначалися опади у західних та окремих районах північних областей. У багатьох областях переміщення фронту супроводжувалося поривчастим вітром.

Проте у східній половині країни дощів не було зовсім, тривала повітряно-ґрунтова засуха.

Середня добова температура у більшості днів декади коливалася від показників, на 3-5°С вищих за норму, до близьких до неї, у західних областях вона була дещо нижчою від норми.

Станом на 30 вересня у горах Карпат відмічалося утворення снігового покриву висотою до 12 см.

Тривалість сонячного сяйва. За декаду сонячного сяйва до поверхні землі надійшло від 41 до 93 годин, що близько або на 11-24 години більше, на Закарпатті – на 21-29 годин менше середніх багаторічних показників.

Температура. Середня обласна декадна температура повітря на більшій частині території країни виявилася на 3,1-5,8°С, у Закарпатській та Івано-Франківській областях – на 2,1-2,8°С вищою за норму і становила від плюс 14,8°С на заході (Івано-Франківська обл.) до плюс 19,8°С на півдні країни (Миколаївська обл.).

У багатьох районах Чернігівської, в окремих районах Сумської областей було досягнуто або на 0,2-0,6°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря третьої декади вересня за період спостережень з 1961 року.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до плюс 27-31°С.

Мінімальна температура повітря у більшості областей у найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 2-6°С, у південних, Чернівецькій, Хмельницькій, Вінницькій, Кіровоградській та Полтавській областях – до плюс 7-11°С (рис.1).

В окремих районах північних та центральних областей було досягнуто або на 1-2°С перевищено найвищу мінімальну температуру повітря третьої декади вересня за період спостережень з 1951 року.

Поверхня ґрунту охолоджувалася до плюс 3-7°С, у Запорізькій області – до плюс 9°С, місцями на Харківщині – до 0°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до плюс 32 - 52°С.

В окремих районах Харківської області відмічалися короткочасні заморозки на поверхні ґрунту інтенсивністю 0°С, у горах Карпат –у повітрі та на поверхні ґрунту інтенсивністю 0°С - мінус 2°С.

Рис. 1. Температура повітря за третю декаду вересня 2024 року по території України, °С

Опадів на переважній частині території країни не було або їх кількість не перевищила 2-6 мм (11-38% норми), у Вінницькій та Житомирській областях – 8-9 мм (47-53% норми). На Волині та Закарпатті в середньому за декаду випало близько норми опадів (17-24 мм). У Рівненській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській та Чернівецькій областях їх кількість за декаду склала 29-46 мм (165-231% норми) (рис. 2).

Рис. 2. Кількість опадів за третю декаду вересня 2024 року по території України, мм

Добовий максимум опадів у багатьох районах західних областей та місцями на Одещині досягав 21-36 мм (1-2 декадні норми).

Середня обласна декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила плюс 15-22°С. Упродовж 3-10 днів у багатьох районах країни (за винятком західних та Запорізької областей) у денні години вона підвищувалася до плюс 25°С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 42 до 80%. У більшості районів західних, північних та центральних областей упродовж 1-5, у Харківській, Дніпропетровській та Миколаївській областях – 6-8 днів відзначалося зниження вологості до 30% і нижче.

Вітер. У багатьох районах західних, окремих районах північних (за винятком Житомирщини), Харківської та Одеської областей упродовж 1-2 днів відмічалося посилення швидкості вітру до 15-18 м/с, у районі метеостанції Вінниця – до 22 м/с.

/Аналіз по Запорізькій області зроблено за даними метеостанції Запоріжжя, по Херсонській – метеостанцій Велика Олександрівка та Херсон/

У більшості областей вересень був аномально теплим. Середня місячна середньообласна температура повітря у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Одеській та Закарпатській областях була на 2,4-3,8°С, на решті території країни – на 4,1-5,5°С вищою за норму і становила від плюс 16,3°С у західних до плюс 21,6°С у південних областях країни.

У багатьох районах західних, північних, Вінницької, в окремих районах Черкаської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей було досягнуто або на 0,1-2,0°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря першої декади вересня за період спостережень з 1961 року.

У багатьох районах північних, в окремих районах центральних (за винятком Дніпропетровської), Рівненської та Волинської областей було досягнуто або на 0,1-2,0°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря другої декади вересня за період спостережень з 1961 року.

У багатьох районах Чернігівської, в окремих районах Сумської областей було досягнуто або на 0,2-0,6°С перевищено найвищу середню декадну температуру повітря третьої декади вересня за період спостережень з 1961 року.

Майже на всій території країни було досягнуто або на 0,1-2,4°С перевищено найвищу середню місячну температуру повітря вересня за період спостережень з 1961 року.

Максимальна температура повітря у вересні підвищувалася до плюс 30-34°С, на початку місяця упродовж 1 дня у Миколаївській та Вінницькій областях вона досягала +35°С. Кількість днів з максимальною температурою вище +30°С становила 1-6, у Миколаївській, Дніпропетровській та Закарпатській областях – 8-9 днів.

У найпрохолодніші ночі мінімальна температура повітря знижувалася до плюс 2-6°С, у південних, Полтавській та Чернівецькій областях – до плюс 7-10°С.

В окремих районах Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Дніпропетровської областей було досягнуто або на 1-3°С перевищено найвищу мінімальну температуру повітря першої декади вересня за період спостережень з 1951 року.

В окремих районах північних та центральних областей було досягнуто або на 1-2°С перевищено найвищу мінімальну температуру повітря третьої декади вересня за період спостережень з 1951 року.

Середня обласна вереснева кількість опадів у центральних (за винятком Вінницької), Житомирській та Київській областях становила 20-54% норми (11-28 мм), найменше опадів випало у Чернігівській, Сумській та Харківській областях – лише 2-15% норми (1-8 мм), найбільше – у Чернівецькій та Одеській областях – 170-202% (93-95 мм), на решті території місячна кількість опадів становила 70-138% (31-105 мм).

На метеостанції Ужгород (Закарпатська обл.), де випало 81 мм, на 11 мм було перевищено найбільшу кількість опадів за другу декаду вересня за період спостережень з 1961 року.

У вересні спостерігався літній характер погоди, тривало метеорологічне літо, рівень температури повітря відповідав показникам другої половини серпня за нормою.

Агрометеорологічні умови третьої декади вересня були цілком задовільними для завершення вегетації пізніх с.-г. культур та збору урожаю.

Умови для підготовки ґрунту під посіви та сівби озимих зернових культур на більшості площ залишалися несприятливими через відсутність ефективних опадів та нестачу продуктивної вологи у ґрунті. За експертною оцінкою, майже половина площ під сівбу озимини залишалися охопленими ґрунтовою посухою, верхній шар ґрунту був надзвичайно сухий. Незважаючи на такі умови, господарства центральних, північних та східних областей розпочали сівбу озимих культур. Посушливі погодні умови ускладнювали початковий розвиток вже посіяних озимих ріпаку та пшениці, місцями зерно не проростало тривалий час.

Лише у західних областях умови були задовільними для накопичення вологи у ґрунті та проведення сівби озимих культур. Із підвищенням зволоження ґрунту, на раніше засіяних площах, з’являлися та розвивалися сходи, поява яких тривалий час затримувалася через посуху.

Станом на 30 вересня суми ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилися з початку вересня, були на 75-155°С вищими за середні багаторічні показники і за агрокліматичними зонами становили (табл.).

Таблиця

* Для нормального розвитку озимих культур необхідна сума ефективних температур 200-300°С вище +5°С від сходів до припинення вегетації

Озимина. Тривала сівба озимих культур, на раніше засіяних площах відмічалося проростання зерна та утворення сходів. Стан рослин, що утворили сходи, переважно добрий.

Проте, на багатьох площах східних та південних областей зерно озимої пшениці через дефіцит опадів та брак продуктивної вологи у верхніх шарах ґрунту не проростало більше трьох тижнів.

Станом на 30 вересня (зразки ґрунту відібрані 28 вересня) запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на полях під озимими культурами та на площах, призначених під сівбу озимини, майже на половині площ залишалися незадовільними (менше 10 мм) та недостатніми (11-20 мм продуктивної вологи). На багатьох площах центральних, східних та місцями північних областей орний шар ґрунту був зовсім сухий.

У більшості районів західних, Одеської, окремих районах Вінницької та Миколаївської областей вологозабезпечення 0-20 см шару ґрунту було достатнім та оптимальним (21-30 мм і більше продуктивної вологи) (рис. 3). У багатьох районах західних областей, де після відбору зразків ґрунту для визначення запасів продуктивної вологи пройшли значні дощі зливового характеру, відмічалося перезволоження верхніх шарів ґрунту.

Рис. 3. Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимими культурами та на площах призначених під їх сівбу за третю декаду вересня 2024 року по території України, мм

Тривала сівба озимого ріпаку, на раніше засіяних площах відмічалося утворення листової розетки.

У соняшнику, кукурудзи, цукрових буряків, сої та пізніх сортів капусти тривало збирання урожаю.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна) відзначалося відростання отави після укосів та стравлювання.

Сади. У плодових культур відмічалося осіннє забарвлення листя, тривало достигання плодів пізніх сортів яблук, груш, винограду та збирання урожаю.