Регламент щодо боротьби зі знелісненням (EUDR) наразі застосовується до компаній на території ЄС, тому українські виробники, що працюють на внутрішній ринок або експортують продукцію до Туреччини та Єгипту, можуть не відчути його дію в короткостроковій перспективі. Однак ситуація ускладниться, якщо регламент буде імплементований у національне законодавство. Таку думку 27 березня в ході другої дискусійної панелі «Ключові аспекти EUDR в контексті української сої» на конференції «Soybean and Meal market» висловив виконавчий директор Асоціації «Дунайська Соя» в Східній Європі Володимир Пугачов.
Як зазначив фахівець, регламент EUDR застосовується більше до компаній, які вперше розміщують свою продукцію на ринку.
«Тобто, якщо це стане внутрішнім законодавством, то, безумовно, всі національні виробники підпадуть під дію регламенту», - пояснив він.
За словами В.Пугачова, в довгостроковій перспективі EUDR трохи переформатує класичні умови ведення бізнесу, тому що звичайна спотова торгівля з EUDR стає досить складною, адже експортеру треба перевірити велику кількість інформації від свого постачальника до моменту завантаження продукції.
«Безумовно соя та соєпереробний комплекс підпадає під цей регламент, але знову ж таки, якщо дивитись на коди продукції, яка визначена регламентом EUDR, одним з великих експортних товарів України, особливо до європейського ринку, є товар за кодом 1806 (шоколад та інші продукти з вмістом какао). Він також підпадає під дію EUDR при тому, що це комплексний продукт з високою доданою вартістю. І дуже цікаво, як українські виробники цього продукту, які працюють з країнами ЄС, будуть пристосовуватись, бо їм складніше. Їм треба взяти всю цю інформацію, яку ми можемо запитати в наших фермерів, їм треба взяти цю інформацію у фермерів десь в Кот-д'Івуарі, і далі її ще переробити та трансформувати», - резюмував експерт.
