Початок календарної весни виявився доволі прогнозованим – після морозного лютого розпочалося поступове підвищення температури повітря, яке супроводжувалося чергуванням порівняно теплих та прохолодних періодів, що в метеорології часто називають погодними «гойдалками», коли одна пора року змінюється на іншу. Для озимих зернових культур і ріпаку озимого за раннього відновлення весняної вегетації, як у цьому році, це достатньо сприятливий час для поступової регенерації та нарощування надземної маси і розвитку кореневої системи рослин, що надзвичайно важливо при настанні та утриманні посушливої погоди в подальшому. Також із поновленням процесів життєдіяльності озимини є дуже важливим і корисним якомога триваліше збереження в посівах гарної зволоженості верхніх шарів ґрунту, що сприяє додатковому кущінню рослин та розвитку вторинних вузлових корінців.
В умовах поточного року, незважаючи на відносно ранню весну, саме запаси продуктивної вологи в ґрунті найбільше турбують зерновиробників, причому це стосується не тільки тих, хто вирощує озимі зернові культури, значні питання виникають і перед тими, хто планує висівати кукурудзу, соняшник та інші пізні культури. Всупереч очікуванням, кількість вологи в ґрунті хоча і суттєво збільшилася за зимовий період, але вона є значно меншою порівняно з середньою багаторічною нормою, яка регламентується на час відновлення озиминою весняної вегетації і не зможе забезпечити в подальшому, за відсутності значних опадів, урожайність, наприклад пшениці озимої після кращих попередників, вище 5,0 т/га. Пояснюється це насамперед порівняно незначними опадами впродовж календарної зими та протягом більшої частини березня. Тобто посуха так чи інакше продовжується і триває вже близько року. Хоча хто знає, можливо, в подальшому, навіть у недалекій перспективі, для аграріїв це буде звичайним явищем, принаймні для тих, чия земля і виробничі потужності розміщені в степовій зоні.
Цьогорічні результати перезимівлі озимих зернових культур виявилися доволі гарними і багато в чому обнадійливими, оскільки кількість втрачених рослин упродовж зимового періоду, за незначним винятком, становила не більше 4–6%, що цілком нормально і відповідає природній зрідженості посівів за цей час.
Загалом погодні умови більшої частини березня характеризувалися підвищеним температурним режимом, незначною кількістю опадів та мало відрізнялися від попередніх років, які вже привчили хліборобів до відносно раннього початку весняно-польових робіт.
Протягом першої декади березня спостерігалася порівняно тепла, як для цієї пори року, без опадів погода. Середня температура повітря становила 4,2°С, що було на 3,3°С вище за середню багаторічну норму (рис. 1).
Рис. 1. Середні значення гідротермічних показників у першій декаді березня
Упродовж декади середньодобові температури повітря знаходилися в межах від 2,7°С морозу до 9,6°С тепла. Максимальна температура повітря в окремі дні підвищувалась до 16,4–17,6°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 24,8–26,0°С. Разом із тим мінімальна температура повітря в найхолодніші ночі знижувалася до -7,5 – -9,2°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -8,9 – -10,4°С.
Опади впродовж декади не спостерігалися, тоді як середня багаторічна норма для даного календарного терміну становить 10 мм. Протягом цього часу значення середньої відносної вологості повітря варіювали від 64 до 72%.
За останні 6 років упродовж першої декади березня більш теплою була погода лише у 2020 р., а відсутність опадів у цей час відмічається фактично третій рік поспіль.
На початку звітного періоду (1.03) висота снігового покриву на полях становила 0,5–2,0 см, промерзання ґрунту залишалося доволі значним і сягало 30–35 см, мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої знижувалася до -0,5°С, що було значно вище критичної температури вимерзання рослин.
З початком другої половини декади відбулося поступове підвищення температурних показників, а середньодобові температури повітря перевищили необхідний біологічний мінімум для озимих культур (+5°С), що і стало початком стійкого відновлення активної весняно-літньої вегетації рослин (7 березня). Хоча в окремих регіонах, зокрема на півночі країни, відновлення життєдіяльності озимини відбулося на декілька днів пізніше, що цілком зрозуміло, і в подальшому не матиме негативного впливу на продуктивність рослин.
Цьогорічне відновлення весняної вегетації озимини відбулося щонайменше на 15–17 діб раніше середніх багаторічних строків, а тривалість зимового спокою рослин виявилася на рівні кліматологічної норми (рис. 2).
Рис. 2. Час відновлення весняної вегетації озимих зернових культур
За останні шість років близькими за тривалістю перезимівлі рослин були 2023 та 2024 рр. (рис. 3).
Рис. 3. Тривалість перезимівлі озимих зернових культур
Визначення запасів продуктивної вологи під посівами пшениці озимої після різних попередників, яке проводилося в останні дні декади, показало, що за зимовий період вологозабезпечення ґрунту суттєво поліпшилося, але виявилося значно гіршим від очікуваного – в метровому шарі ґрунту на ділянках пшениці озимої, наприклад за її вирощування після соняшнику, кількість агрономічно цінної вологи становила лише 101 мм, що було на 71 мм менше за середню багаторічну норму (рис. 4).
Такі запаси вологи в шарі ґрунту 0–100 см під озиминою після непарових попередників на час відновлення весняної вегетації виявилися найменшими за останні шість років.
Рис. 4. Запаси продуктивної вологи в ґрунті (мм) під посівами пшениці озимої після соняшнику на час відновлення весняної вегетації
На завершення першої декади березня озимі зернові культури на більшості посівних площ перебували порівняно в доброму і задовільному стані – рослини залежно від строку сівби та глибини висівання насіння знаходилися на початку фази кущіння або ж розкущилися і утворили в середньому від 2 до 4 пагонів. Звичайно, що передусім це стосується озимини, сівба якої проводилася згідно з чинними вимогами та рекомендаціями.
Результати визначення життєздатності пшениці озимої в лабораторних та польових умовах показали, що близько 94–96% рослин озимини зберегли свою життєздатність, маючи лише несуттєві ушкодження листкових пластинок. Проте з відновленням вегетації значна частина посівів потребувала азотного підживлення, яке з подальшим підвищенням температурних показників сприяло б більш інтенсивному відновленню листкового апарату, нарощуванню вегетативної маси та покращенню фізіологічних процесів у рослин. Насамперед це стосувалося озимини надпізніх строків сівби (після 15.10), яка перезимувала майже без втрат, забезпечивши рекомендовану густоту посівів. До цього слід додати, що підживлення на цей час так чи інакше потребувала значна частина посівів озимих зернових культур, оскільки витрати поживних речовин різновіковими рослинами в результаті систематичного відновлення в них окремих процесів життєдіяльності впродовж зимівлі (грудень – січень) суттєво зменшили запаси життєво необхідних елементів живлення в ґрунті, особливо якщо озимина вирощується після непарових попередників, тим більше, без внесення добрив перед сівбою, в осінній період та взимку по мерзлоталому ґрунту.
У другій декаді березня продовжував утримуватися підвищений температурний режим на тлі порівняно невеликої кількості опадів. Середньодобові температури повітря відрізнялися значними амплітудними коливаннями і знаходилися в межах від 2,8°С морозу до 14,6°С тепла. В окремі дні повітря та поверхня ґрунту прогрівалися відповідно до 20,8 та 27,6°С, а в нічний час охолоджувалися до -7,6 та -8,0°С. Середня за декаду температура повітря становила 7,6°С, що виявилося на 5,5°С вище за середню багаторічну норму (рис. 5).
Рис. 5. Середні значення гідротермічних показників у другій декаді березня
Кількість опадів становила в середньому 6,8 мм, або 45% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря за декаду становила 71%, а мінімальні значення даного показника в окремі дні знижувалися до 38%.
За останні 6 років упродовж даного календарного терміну така порівняно тепла погода відмічалася вперше, а менша кількість опадів спостерігалася у 2020 та 2022 роках.
У цілому доволі сприятливі погодні умови другої декади березня повною мірою забезпечували інтенсифікацію ростових процесів у рослин озимих зернових культур.
Упродовж першої половини третьої декади березня переважала порівняно тепла, доволі вітряна, майже без опадів погода. Середньодобові температури повітря утримувалися в межах 6,8–9,0°С. У світлий час доби температура повітря підвищувалася до 14,2°С тепла, а в нічний час знижувалася до 0,3°С морозу. Середня відносна вологість повітря варіювала від 45 до 59%. Кількість опадів становила близько 0,1–0,5 мм при середній багаторічній нормі для третьої декади 14,0 мм. Загалом протягом даного проміжку часу погодні умови були сприятливими для озимих зернових культур, у багатьох господарствах продовжувалося підживлення посівів азотними добривами, яке проводилося переважно прикореневим та позакореневим способами.
Як відомо, стан озимих зернових культур, їх продуктивність та заходи з догляду за посівами значною мірою залежать від часу відновлення весняної вегетації і наступних погодних умов. Раннє настання весни з поступовим підвищенням температурного режиму сприяє доброму вкоріненню рослин, утворенню достатньо потужної вегетативної маси, в результаті чого створюються передумови для формування порівняно високого врожаю.
У роки з пізнім початком весни в рослин скорочується період для розвитку надземної частини і вони швидко переходять до формування генеративних органів. При цьому збільшується вірогідність різкого підвищення температури повітря, зменшення кількості опадів або повної їх відсутності протягом тривалого часу, а отже, як наслідок, швидкого пересихання верхніх шарів ґрунту. В результаті цього слабко розвинені або ушкоджені рослини після зимівлі не встигають добре відрости, утворити нормально розвинуту кореневу систему і в більшості випадків не забезпечують високих показників продуктивності.
У поточному році незначні процеси життєдіяльності рослин озимих зернових культур відмічалися впродовж більшої частини зимового періоду, що супроводжувалося витратами з ґрунту як вологи, так і поживних речовин, насамперед це стосується азоту. А тому ще до початку активної весняної вегетації озимини, яка розпочалася раніше звичайних строків, серед основних завдань для більшості господарств було своєчасне і достатнє підживлення рослин азотними добривами. В ранньовесняний період – це посіви після непарових попередників, особливо ті, які розміщені після соняшнику та кукурудзи на зерно. Таке підживлення, особливо за посушливих умов, а тим більше, коли азотні добрива не вносилися раніше, слід проводити при першій можливості виходу агрегата в поле, коли ґрунт ще є достатньо зволоженим – як правило, це друга половина березня – початок квітня.
У процесі весняного догляду за пшеницею озимою може бути корисним боронування посівів різними видами борін, що залежить від погодних умов, стану рослин і ґрунту. Боронуванням можна не тільки зруйнувати ґрунтову кірку, розпушити верхні шари ґрунту, посилити доступ повітря до коренів рослин і тим самим інтенсифікувати мікробіологічні процеси в ґрунті, але й звільнити рослини від пагонів і листків, які відмерли впродовж зимового періоду, поліпшити освітленість конусів наростання і сприяти формуванню нормально розвинутого колоса.
Враховуючи підвищений температурний режим зимового періоду та раннє відновлення весняної вегетації, в посівах озимих зернових культур склалася сприятлива ситуація для розвитку зимуючих бур’янів, а тому боротьба з ними в цьому році буде однією з найактуальніших. Також з підвищенням середньодобової температури повітря до 10–12°С розпочнеться масова міграція клопа-черепашки та інших шкідників з місць зимівлі. За сприятливих погодних умов у першій половині весняної вегетації не виключається розвиток та поширення в посівах борошнистої роси, септоріозу та інших хвороб, які за відсутності боротьби з ними можуть призвести до значного зниження врожаю. В окремих регіонах залишається невідкладною боротьба з мишовидними гризунами.
Таким чином, на початку календарної весни стан озимих зернових культур рекомендованих строків сівби залишається переважно добрий та задовільний. А тому, враховуючи порівняно раннє відновлення активної вегетації рослин і відсутність зрідженості посівів після зимівлі, слід сподіватися, що навіть за помірної вологозабезпеченості ґрунту та якісного догляду за посівами і цього року є вірогідність отримати доволі вагомий урожай зерна, кількісні показники якого в кращих господарствах не будуть поступатися минулорічним. Але все ж таки за однієї важливої умови: якщо у квітні випаде достатня кількість опадів, тобто не менше середньої багаторічної норми, адже погодні умови саме цього місяця останніми роками є визначальними в плані врожайності пшениці озимої та інших озимих зернових культур.
