Агроринок та інфраструктура Центральної Азії та її флагмана – Казахстану, з одного боку, бурхливо розвиваються, з іншого – схильні до низки «хронічних хвороб». А цей рік – взагалі особливий. Рекордний урожай зерна і проблеми з логістикою, нові обмеження і в той же час нові можливості, втрата старих ринків і завоювання нових, зміна механізмів держрегулювання та аграрного фінансування… У якій точці координат знаходяться зерновий та логістичний ринки Казахстану з прив'язкою до світових трендів, у якому напрямі розвиваються, які проблеми вирішуються і де потрібно докласти ще більше зусиль – обговорювали на головній зимовій конференції азіатського агроринку KAZAKH GRAIN & LOGISTIC FORUM 2024 , яка відбулася 5-6 грудня в Астані.
Організаторами заходу виступили АПК-Інформ Азія та RDL group.
Конференція KAZAKH GRAIN & LOGISTIC FORUM 2024 зібрала близько 170 делегатів з 20 країн світу, серед яких – ключові учасники ринку (експортери, імпортери, агрохолдинги, переробники, логісти та ін.).
Перший день заходу, 5 грудня, був присвячений питанням розвитку зернового ринку – як світового, так і регіонального.
У блоці Global trends головна економістка FAO Моніка Тотова розповіла, що, згідно з прогнозами FAO, у поточному 2024/25 МР світові запаси пшениці скоротяться. Урожай пшениці у світі в 2024 р. дещо збільшиться порівняно з минулим роком, але буде все ще нижчим за рекордний показник 2022 р.
«Споживання пшениці стабільне у річному обчисленні, але перевищує виробництво. Світові запаси пшениці скоротяться у 2024/25 МР, особливо у країнах – великих експортерах. Прогнозується скорочення світової торгівлі пшеницею у 2024/25 МР», - зазначила речниця.
Щодо цінових тенденцій, на думку експерта, зниження цін на пшеницю триватиме протягом 2024 р., але почне уповільнюватися. Так, світові ціни на пшеницю у жовтні ц.р. порівняно з жовтнем 2023 р. знизилися на 8%, а порівняно із січнем 2024 р. – вже на 5%. Що ж, непогана новина для казахстанських аграріїв та трейдерів – тримаємо кулаки!
Велику увагу у програмі KAZAKH GRAIN & LOGISTIC FORUM 2024 було приділено Китаю – одному з найбільших гравців світового агроринку та за сумісництвом сусіду Казахстану, на ринок якого той покладає великі надії. Але чи виправдано це – постаралися відповісти спікери конференції, які знають китайський ринок дуже добре і, як то кажуть, не з чуток.
Казахстанські експортери пшениці повинні звернути увагу на ринок внутрішнього Китаю, а не зосереджуватись на поставках до провінцій, що межують із Казахстаном. Таку думку висловив Фанг Ганг (Fang Gang), директор китайської компанії ZHEJIANG GRAIN GROUP Co. (одне з найбільших державних підприємств провінції Чжецзян).
«Казахстан при постачанні зернових орієнтується в основному на сусідню з кордоном провінцію СУАР (Сіньцзян), однак у цьому регіоні обсяг виробництва пшениці в 3 рази перевищує казахстанський. Крім того, ціна на пшеницю у цій провінції нижча, ніж в інших регіонах Китаю», - зазначив експерт.
На його думку, головна помилка казахстанських експортерів зерна – те, що вони найперше дивляться на ціну. Тим часом, необхідно враховувати сезонний фактор, різницю у виробництві та споживанні пшениці у провінціях Китаю, оцінювати запаси тощо.
«Провінція Хенань щорічно посідає перше місце у країні з виробництва пшениці, щорічний обсяг його виробництва наближається до 40 млн тонн. Далі йдуть провінції Шаньдун, Аньхой, Хебей, Цзянсу, Сіньцзян, Шеньсі, Хубей, Ганьсу, Сичуань... З 2020 р. пік імпорту пшениці в Китаї зазвичай припадає на перший квартал року. Головною країною-постачальником пшениці є Австралія, а США та Канада в основному посідають друге та третє місця відповідно. Запаси пшениці в портах Південного Китаю вступають у стан сезонного скорочення з початку другої половини року, і зараз показник запасів у портах знаходиться на низькому рівні», - розповів директор ZHEJIANG GRAIN GROUP Co.
Він також відзначив головну перевагу казахстанської пшениці – її високу якість (зокрема, клейковину). Завдяки цьому пшениця з Казахстану може частково замінити на китайському ринку зернову з Австралії та пшеницю, вирощену в СУАР.
При цьому експерт наголосив, що виробництво пшениці в Китаї з 2022 р. залишається на високому рівні, понад 50% цієї зернової країна забезпечує за рахунок власного виробництва, а імпорт – лише додаткове джерело поповнення запасів, але не основне.
«Річний імпорт пшениці до Китаю коливається приблизно на рівні 10 млн тонн. За оцінками, залишки пшениці в країні наприкінці 2024 р. продовжуватимуть тенденцію до зростання, яка намітилася у 2021 р.», - розповів Ф. Ганг.
Більше перспектив на китайському ринку має казахстанський ячмінь, вважає інший експерт. Одна з головних причин – ціна, за якою Китай закуповує казахстанський ячмінь, є найнижчою серед ТОП-10 постачальників цієї зернової до КНР за підсумками 2023 та 2024 рр. Про це повідомив Дін Юлінь (Ding Yuling), генеральний директор китайської компанії Beijing Lianghai Zhichuang Technology Co., Ltd., засновник сайту Gugejiujiu.
«У період із січня по вересень 2024 р. Китай імпортував загалом близько 11,807 млн тонн ячменю з різних країн світу. Середня ціна за контрактом CNF становила 268,61 долара США за тонну», - розповів спікер.
За його інформацією, основним постачальником ячменю до Китаю є Австралія – за підсумками 9 місяців ц.р. звідти імпортовано близько 4,68 млн тонн зернової (середня ціна - $279,34 за тонну). Також великі обсяги поставили Аргентина (1,6 млн тонн, $268,61), Франція (1,55 млн тонн, $259,88) і Канада (1,46 млн тонн, $298,56).
При цьому Казахстан за цей період експортував до Китаю 625,1 тис. тонн ячменю за середньою ціною $200,76 за тонну. Судячи з представлених експертом китайського ринку даних, це найнижча ціна серед ТОП-10 постачальників ячменю до КНР.
«Після 2019 р. Китай зняв обмеження на імпорт ячменю з Казахстану та Росії, проте досі кількість ячменю, який ці дві країни експортують до Китаю, невелика і займає далеко не провідну позицію на ринку імпорту ячменю в Китаї», - наголосив спікер.
Як зазначив Д. Юлінь, у період з 2016 р. Китай збільшив експорт ячменю більш ніж удвічі – з 5,5 млн до 11,8 млн тонн.
Друга частина зернової сесії була присвячена трендам на казахстанському зерновому ринку.
Віктор Асланов, голова ОІП та ЮО «Союз полеводів Казахстану», незалежний директор АТ НК «Продкорпорація» , вважає, що цього сезону Казахстан може експортувати рекордний обсяг ячменю – близько 2 млн тонн.
Він зазначив, що за два місяці поточного зернового сезону (вересень-жовтень) на зовнішні ринки вже відвантажено понад 0,5 млн тонн казахстанського ячменю. Зокрема, відновився експорт до Ірану (251 тис. тонн проти всього 400 тонн за аналогічний період минулого сезону). За підсумками сезону експерт прогнозує обсяг експорту казахстанського ячменю до Ірану на рівні 400 тис. тонн.
Також збільшує закупівлю Китай (189 тис. тонн проти 183 тис. тонн). До речі, щодо поставки до Китаю експерт очікує в поточному сезоні на новий рекорд – близько 1 млн тонн.
Як уточнив В. Асланов, виробництво ячменю в Казахстані у 2024 р. (без урахування рефакції) збільшилося до 4,5 млн тонн (2,4 млн тонн у 2023 р.). Завдяки вищій урожайності (у 2024 р. 17,3 ц/га, у 2023 р. – 10 ц/га) собівартість виробництва ячменю вдалося знизити зі $120 до $90 за тонну.
У той же час експерт очікує, що навіть з урахуванням рекордного експорту до кінця сезону Казахстан може зіткнутися з досить високими перехідними залишками ячменю – на рівні 674 тис. тонн.
Торкнулися також важливих питань аграрного фінансування та підтримки держави, яка особливо цінна цього складного сезону.
Директор департаменту роботи з проектами АТ «НУХ «Байтерек» Алмас Агібаєв розповів, що за 10 місяців 2024 р. НУХ «Байтерек» профінансував казахстанських аграріїв на 640 млрд тенге. Це на 15,4% перевищує показник за весь 2023 р. Спікер уточнив, що на весняно-польові та збиральні роботи (програми «Кең дала – 1» і «Кең дала – 2») виділено 319,5 млрд тенге (на 128% більше, ніж 2023 р.). Нову програму гарантій за кредитами на весняно-польові та збиральні роботи профінансовано на 76,2 млрд тенге. Пільговий лізинг сільгосптехніки становив 120 млрд тенге (у 2,6 раза більше, ніж 2023 р.).
Як зазначив спікер, у 2025 р. на весняно-польові та збиральні роботи «Байтерек» планує виділити до 700 млрд тенге (прийом заявок стартував у листопаді ц.р., видача 100 млрд тенге очікується вже у грудні ц.р.), на пільговий лізинг – до 200 млрд тенге.
А. Агібаєв розповів, що, окрім зазначених програм, протягом 2020-2024 рр. НУХ «Байтерек» підтримав низку проектів із зберігання, переробки та транспортування сільгосппродукції. У т.ч. проект ТОВ «Смарт Агро 2024» з вирощування та зберігання сої в області Жетісу (ціна проекту – 2,2 млрд тенге, початок фінансування – вересень 2024 р.), проект ТОВ «Qazaq Astyq Group» в Абайській області з модернізації заводу з виробництва фасованої рафінованої рослинної олії (вартість 16,5 млрд тенге), проект ЧК «Unicorn Feed Limited» з будівництва комбікормового заводу в Акмолінській області вартістю 6,2 млрд тенге, будівництво заводу ТОВ «ALTAI MAI» з виробництва рафінованих олій та жирів ВКО вартістю 19 млрд тенге та ін.
Перспективні проекти на 2025-2026 рр., які розглядає холдинг, включають два заводи з глибокої переробки зерна в Астані та Костанайській області, розвиток експортних агропромислових кластерів тощо.
Заступник голови правління АТ "НК "KAZAKH INVEST" Мадіяр Султанбек представив доповідь про перспективи розвитку глибокої переробки зерна у Казахстані. Він зазначив, що Казахстан входить до числа найбільших виробників пшениці, але переробляє менш ніж 3% зерна.
«Розвиток глибокої переробки відкриває можливості для створення понад 200 видів продукції з високою доданою вартістю, таких як біоетанол, глютен та біополімери. Перероблена продукція може бути в 20 разів дорожчою за сировину, а її експортний потенціал оцінюється в $6,1 млрд, що робить галузь привабливою для інвесторів. За деякими оцінками, потенціал усієї галузі перевищує $10 млрд», – наголосив представник «KAZAKH INVEST».
Яскравим завершенням першої сесії стала дискусія «Портрет зернової галузі Казахстану, динаміка розвитку та больові шоки» , під час якої ключові учасники ринку та представники держорганів розповіли про «наболіле» та своє бачення вирішення проблем галузі. У т.ч. що робити з рекордним урожаєм зерна, якими мають бути кроки держави, дії сільгоспвиробників тощо.
Активними учасниками дискусії стали голова Спілки полеводів Віктор Асланов (він же модерував дискусію), Єрбол Єсенєєв, заступник голови правління НВП РК «Атамекен», Зейнолла Абдуманапов, голова ОЮЛ «НАЕ «KazGrain», Асель Єлемесова, директор з інспекції ТОВ «CCIC Central Asia», голова наглядової ради ОЮО «Союз зернопереробників Казахстану» Мукан Абдієв та Чингіз Ахмеров, директор ТОВ «Агросинтез».
На думку В. Асланова, у казахстанському АПК існує якась «кастовість»: є передові підприємства, які використовують сучасні технології, але немає системи трансферту технологій та успішних кейсів (простіше кажучи – відсутній обмін досвідом). Це, за словами експерта, є головним гальмом розвитку вітчизняного АПК.
Модератор дискусії запропонував її учасникам порівняти стан зернового ринку Казахстану у 2024 р. із ситуацією 2011 р., коли також було зібрано рекордний урожай.
Заступник голови правління НВП «Атамекен» Єрбол Єсенєєв висловився відверто.
«На жаль, ми не зробили жодних уроків із минулого. Лікуємо «хворого» тими самими антибіотиками, але «хворий» не реанімується. Господарства досі займаються монокультурою – пшеницею, не диверсифікували своє виробництво за рахунок тваринництва, не пішли у глибоку переробку, не вирішено питання з транспортною інфраструктурою, а ті покращення, що є, – запізнилися», - наголосив він, говорячи про стан вітчизняного АПК.
На його думку, головною проблемою є відсутність міжвідомчої координації головних держорганів, які впливають на розвиток та підтримку галузі. Так, Мінсільгосп відповідає за розвиток сільського господарства та намагається забезпечити умови для отримання високих урожаїв, а Мінтранс не створює належних умов для своєчасної доставки виробленої продукції замовникам. Ще приклад: МСГ надає субсидії на оновлення парку техніки, а Мінекології та Мінтранс впроваджують утильзбір на сільгосптехніку…
«Ми хотіли б побачити синергію у діях влади. Сильний АПК, стійке сільське господарство = стабільність у всій країні. Після складного 2023 р. настав ще складніший 2024-й, а у 2025 р. вже увійдуть не всі фермери… Майбутнє – за стійкими аграріями. Неефективні мають піти. У цій галузі мають залишитися люди, які бачать себе у сільському господарстві на найближчі, скажімо, 30 років, готові інвестувати в АПК, навчати та вводити у бізнес своїх дітей, впроваджувати інноваційні технології», - переконаний Є. Єсенєєв.
Оптимістичніше ситуацію в галузі оцінив голова ОЮО «НАЕ «KazGrain» Зейнолла Абдуманапов . Він зазначив, що якщо у 2011 р. АПК Казахстану ще йшов «накатаною», то останні 6 років активно розвивається і стає одним із драйверів економіки. У світі все більше уваги приділяється безпеці продовольчої продукції, зростає попит на органічні продукти – а отже, у казахстанських фермерів та трейдерів є безліч перспектив та можливостей.
Голова наглядової ради ОЮО «Союз зернопереробників Казахстану» Мукан Абдієв у ході дискусії висловився з приводу ініціативи Мінсільгоспу щодо субсидування транспортних витрат під час експорту зерна. Він вважає, що проект МСГ має бути доопрацьований.
«Основний ринок збуту казахстанського борошна – Афганістан. Ми розуміємо, що обсяг ринку не збільшуватиметься. У чому сенс витрачати державні кошти на субсидування експорту до Афганістану сировини, а не переробленої продукції? Щоб розвивати афганську борошномельну промисловість? Але навіщо? На мою думку, краще допомагати трейдерам при експорті зерна через Іран, РФ чи Китай – на Південний Схід», - наголосив М. Абдієв.
Завершився перший день спеціальною сесією «Юридичні аспекти зовнішньоторговельної діяльності: практичні рекомендації та виклики у міжнародній торгівлі».
Другий день конференції повністю присвячений логістиці, з акцентом на перевезення сільгосппродукції. Разом з експертами галузі учасники ринку обговорили внутрішні вантажопотоки, транзитний потенціал та розвиток інфраструктури Казахстану, зернову логістику, залізничні перевезення та розвиток Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту (ТМТМ).
Заступник директора філії АТ «НК КТЖ» Гані Єсембаєв повідомив, що цього сезону обсяги перевезення казахстанського зерна на експорт значно збільшилися практично в усіх напрямках.
Так, у напрямку РФ та через РФ відвантаження зросли на 93% – за 3 місяці 2024/25 МР експорт становив 310 тис. тонн (161 тис. тонн за аналогічний період минулого сезону). У т.ч. до Азербайджану через РФ було відвантажено 104 тис. тонн (у вересні-листопаді 2023 р. - всього 3 тис. тонн, зростання у 35 разів).
Речник уточнив, що відвантаження через Чорноморські порти збільшилися на 15%, до 100 тис. тонн, країни Балтії та порти – на 56%, до 53 тис. тонн.
Істотне збільшення відвантажень зафіксовано на Іран через порт Актау (у 25 разів – до 356 тис. тонн), Афганістан – на 58%, до 145 тис. тонн, Китай – на 1%, до 445 тис. тонн, а також країни Центральної Азії (Узбекистан, Таджикистан, Киргизстан) – зростання від 23 до 56%.
Що стосується КНР, експортний потенціал до Китаю значно перевищує можливості сторони, що приймає, зазначив представник КТЖ.
«Китай почав брати проби практично з 50% складу. Беруться проби, вирушають до Урумчі, йде очікування на відповідь лабораторії... Загалом це займає до 2 тижнів. Відповідно на майданчиках Хоргосу та Алашанькоу пішло різке скупчення поїздів... Китай цього року отримав досить добрий урожай і таким чином захищає свій ринок. Наприклад, ми в листопаді надіслали залізничному відомству Китаю телеграму про погодження перевезень за заявками та доппланами трейдерів. Тільки 25 листопада ми отримали відповідь, і низка зернових вантажів була взагалі відхилена», - розповів Г. Єсембаєв.
За його інформацією, на сьогодні близько 17 контейнерних поїздів стоять на повернення. Повернено близько 400 вагонів цього сезону, в т.ч. поїзди із пшеницею Продкорпорації.
Проте вже 2 грудня за участю Мінсільгоспу РК було проведено зустріч у Пекіні з головним митним управлінням КНР, де КТЖ та бізнес озвучили всі проблеми. Домовилися про створення тимчасової робочої групи. КТЖ пообіцяло оперативно інформувати учасників ринку щодо ситуації з цього питання.
Казахстанські експортери очікують, що уряд виділить субсидії на транспортування зерна, яке відвантажуватиметься через порти РФ та країн Балтії, на рівні $40 за тонну. Таку інформацію озвучив Канат Кобесов, голова наглядової ради ТОВ «NurZholCompany», голова ради правління Національної асоціації експортерів KazGrain.
Він підкреслив, що у нинішніх реаліях на ринку залишаться лише ті, хто готовий бути гнучким та змінюватися. Логістика у найближчій перспективі відповідатиме потребам торгівлі з урахуванням поточних геополітичних тенденцій, санкцій та обмежень.
«Казахстан зібрав рекордний урожай цього року – понад 26 млн тонн. Звичайно, його потрібно експортувати. Але щоб відвантажувати продукцію в далекі країни, потрібна модернізація інфраструктури, в т.ч. портовий, впровадження цифрових сервісів тощо», - зазначив К. Кобесов.
За його словами, пріоритетні напрямки експорту казахстанського зерна, на яких необхідно модернізувати інфраструктуру – країни ЄС, через Іран до країн Перської затоки, через країни Закавказзя до країн Північної Африки, Європейського Союзу та Туреччини, до Китаю та Південно-Східної Азії.
Спікер також повідомив, що загальне підвищення залізничних тарифів за 2024 р. склало близько 25% (плюс очікується підвищення на 24% у 2025 р.).
Торкнулися і технічного стану рухомого складу. Генеральний директор ТОВ «Trans Logistic Capital Group» Єрлан Тулендієв оголосив сумну статистику: лише 18% загального парку вагонів у Центральній Азії мають повноцінний технічний стан для транспортування продукції АПК. Він зазначив, що основну частину зерна в Центральній Азії перевозять залізничним транспортом, за останні 5 років його частка становить близько 69%..
«У Центральній Азії курсують понад 12 тис. зерновозів, середній вік яких досягає 25 років (при нормативному терміні служби 26-30 років), приблизно у 20% зерновозів уже минув термін експлуатації (понад 30 років), 62% вагонів (21-30) років) допрацьовують останні роки», - наголосив експерт.
На його думку, основними перешкодами для розвитку агрологістики у Казахстані є:
- відсутність державних програм розвитку агрологістики;
- нестача кваліфікованих кадрів в агропідприємствах;
- висока вартість продуктових логістичних програм для місцевих підприємств та відсутність інструментів реалізації логістичного підходу;
- дефіцит коштів на будівництво сучасних великих складських приміщень для продукції АПК;
- низька інвестиційна привабливість аграрного сектору.
За словами Є. Тулендієва, низку зазначених проблем здатен вирішити проект «Євразійський Агроекспрес – нова логістика», спрямований на розвиток експорту сільськогосподарської продукції виробників держав – членів ЄАЕС до Китаю, Узбекистану, В'єтнаму та інших країн Південно-Східної та Центральної Азії з використанням інтеграційної складової на маршрутах проекту.
Одна з цілей проекту – забезпечення вантажної бази продукції АПК для досягнення поставок в обсязі до 500 тис. тонн на рік до 2025 р. та 1 млн тонн на рік до 2030 р. у напрямку Китаю (на пілотному етапі обсяги становитимуть близько 60-100 тис. тонн на рік, або 1-2 контейнерні поїзди на тиждень). Крім того, планується забезпечення поставок в обсязі до 400 тис. тонн на рік до 2025 р. та 900 тис. тонн на рік до 2030 р. у напрямку Узбекистану (на пілотному етапі обсяги становитимуть близько 40-60 тис. тонн на рік, або 1 контейнерний поїзд на тиждень).
При цьому прогнозується скорочення загальних термінів доставки до 10-14 днів у напрямку Китаю та до 5-7 днів – у напрямку Узбекистану.
Хорошими новинами на майданчику KAZAKH GRAIN & LOGISTIC FORUM 2024 поділилися казахстанські компанії, що працюють у сфері логістики.
Так, ТОВ «SEMURG INVEST», власник і девелопер багатофункціонального морського терміналу «Саржа» в порту Курик, придбало одне суховантажне судно для організації регулярного сервісу Транскаспійського маршруту і планує збільшити власний флот до 6 суден. Про це повідомила директорка з розвитку бізнесу SEMURG INVEST Мадіна Анет.
Вона розповіла, що на сьогоднішній день з 9 запроектованих причалів уже 2 побудовано та введено в експлуатацію, розпочато операційну діяльність. Вже збудовано 16 км під'їзних шляхів із 27, передбачених у проекті.
Два термінали ММТ «Саржа» вже займаються перевалкою вантажів, 4 – у проекті.
З жовтня п.р. термінал розпочав перевалку зерна – на сьогодні перевалено 19 тис. тонн. Повністю добудувати зерновий термінал планується на початку 2025 р.
Мадіна Ахмеджанова, директорка Kusto Logistics, озвучила плани компанії з будівництва логістичного центру у районі станції Аксенгер.
Він включатиме контейнерний термінал на 3100 TEUs контейнерів, склади класу А та В площею понад 55 тис. кв. м, зону СВГ. Проект також пропонуватиме додаткові послуги формату 3PL+, в т.ч. пакування, маркування, сортування та митне оформлення вантажів.
KUSTO LOGISTICS здійснюватиме термінальні послуги, формуватиме контейнерні поїзди та складатиме великотоннажні контейнери.
Протягом двох днів на гостей конференції чекали не лише доповіді від ТОП-спікерів галузі, а й активний нетворкінг, дискусії, знайомства, багато бізнес-контактів, укладання контрактів та угод про співпрацю.
Так, за підсумками проведених переговорів та зустрічей у форматі B2B на полях KAZAKH GRAIN & LOGISTIC FORUM 2024 5 грудня Національна асоціація експортерів «KazGrain» підписала Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю з брокерською компанією Interpro International Gorinchem b.v. (Нідерланди). Метою документа є встановлення партнерських відносин, розвиток довгострокового, ефективного співробітництва сторін, спрямованого на реалізацію спільних проектів, а також просування вітчизняної зернової продукції на міжнародних ринках.
Отже, KAZAKH GRAIN & LOGISTIC FORUM 2024 відбувся та пройшов успішно! Сподіватимемося, що інформація, отримана від топспікерів галузі, та дискусії на майданчику конференції стануть відправною точкою для вироблення ефективних рішень проблем у зерновому сегменті та логістиці.
Наступним місцем зустрічі казахстанських сільгоспвиробників, трейдерів, логістів, експертів стане міжнародна конференція KazOil 2025 , яка пройде 13 лютого в Астані і буде присвячена галузі, яка найбільш динамічно розвивається в АПК Казахстану – олійно-жировій. Очікується участь понад 150 делегатів з Казахстану, Китаю, Узбекистану, країн Європи, Азії та інших країн, зацікавлених у взаємній співпраці в олійно-жировій сфері, а також у торгівлі, глибокій переробці, розвитку логістики та інвестиційних проектах. Приєднуйтесь, чекаємо на старих і нових друзів!
Підготувала Тетяна Лягуша
