Головна вимога в ЄС до якості соєвого шроту, що імпортується, стосується вмісту протеїну в продукті, але є і ще кілька вимог, на яких робиться акцент. На цьому у своєму виступі на конференції «Soybean and Meal market» в Києві 27 березня акцентував директор ТОВ «Фалькон Агро Груп» Павло Жовтоніжко.
«Дуже важливими є показники безпеки, оскільки останнім часом ЄС зробив їх більш жорсткими, Так, при використанні соєвого шроту в тваринництві потрібно мати чітку гарантію того, що це не вплине на здоровʼя тварин», - сказав він.
Також, за словами П. Жовтоніжка, значна увага приділяється вмісту клітковини, але це більше комерційний, ніж споживчий фактор. Так, в контракті ставиться верхня планка по білку і нижня - по клітковині. В зв’язку з цим переробник мусить максимально занижувати вміст клітковини, але з економічної точки зору сенс у цьому є.
«Якщо говорити про конкретні показники, то стандартом по протеїну в ЄС є вміст білку на рівні 45-46%, яким відповідає український шрот. Щодо південноамериканського, то в ньому цей показник базується на стандартах США – низькопротеїновий (близько 44% білку) та високопротеїновий (47-48%). В основному імпортується шрот, який приближений до стандартів ЄС, хоча окремі компанії замовляють і високопротеїновий продукт, але це вже інший ціновий сегмент», - зазначив спікер.
Також, додав він, існує ще ряд відмінностей українського та американського продуктів. Зокрема, це показник вмісту антипоживних речовин, таких як уреаза. Якщо в США цей показник не може перевищувати 0,5%, то, в Україні і ЄС - 0,1-0,2%.
Більше новин з конференції «Soybean and Meal market» читайте на сторінці конференції.
